Стрілець, який відкрив вогонь у Вашингтоні 26 квітня, став справжньою загадкою для американських спецслужб. Коул Томас Аллен ніколи не фігурував у списках політичних активістів, проте деталі його біографії, що спливають у ЗМІ, малюють вкрай суперечливий портрет.
Попри плутанину в свідченнях, вимальовується як мінімум три різні іпостасі нападника. У тому, хто насправді натиснув на гачок і які мотиви ховалися за цим вчинком, розбиралася Gazeta.ua.
1 обличчя. Студент-викладач-християнин
На перший погляд, 31-річний Коул Томас Аллен мав бути максимально далеким від радикалізму. Його академічний шлях виглядає зразково: у 2017 році він здобув ступінь бакалавра машинобудування у престижному Каліфорнійському технологічному інституті, де також був членом християнського братства. У 2025 році Аллен підняв планку, отримавши ступінь магістра комп'ютерних наук у Каліфорнійському державному університеті.
У професійній мережі LinkedIn він позиціонував себе як інженер-комп'ютерник та розробник ігор (зокрема, його авторству належить проєкт Bohrdom на платформі Steam). У Facebook Аллен пропонував послуги репетитора для вступників до коледжів. Його педагогічний талант навіть отримав офіційне визнання - у грудні 2024 року компанія C2 Education назвала його "викладачем місяця".
Завжди ставив глибокі запитання
2 обличчя. Врівноважений геній
Колишній викладач Каліфорнійського університету Бін Тан описує підозрюваного як врівноваженого та уважного студента, який завжди ставив глибокі запитання. Схожі відгуки дають і клієнти, які наймали його для репетиторства, називаючи Аллена доброзичливим та відкритим. Сусіди ж характеризували його як непримітну людину.
Ще цікавіший штрих додав колишній партнер Аллена по волейбольній команді середньої школи Pacific Lutheran, який назвав його "врівноваженим генієм". За деякими даними, здібності програміста дозволили йому навіть стажуватися або брати участь у дослідницькому проєкті NASA (Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США) з астрофізики.
Зворотний бік "генія" виявився значно похмурішим
3 обличчя. Стрілець, що ненавидів владу
Зворотний бік "генія" виявився значно похмурішим. З'ясувалося, що Коул Томас Аллен уже мав судимість за незаконне володіння вогнепальною зброєю. На вечері у Вашингтоні він стріляв у посадовців команди Дональда Трампа з дробовика, придбаного у серпні 2025 року. Крім того, за даними джерел CBS News у правоохоронних органах, ще з 2023 року він володів напівавтоматичним пістолетом. Символічно, що як мінімум одна з ігор, які він розробляв, була у жанрі "стрілялки".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Постріли у Вашингтоні: чому замах не злякав Трампа і до чого тут Україна
У своєму маніфесті Аллен відверто знущається з провалів Служби безпеки США. Він детально розписав слабкі місця охорони заходу: недостатню кількість камер, "рамок" металошукачів та самих агентів, що й дозволило йому безперешкодно пройти у приміщення з рушницею. Попри свій християнський бекграунд, Аллен публічно відкинув принцип "підстав ліву щоку", виправдовуючи напад тим, що чинні можновладці та судді самі грубо порушують закон.
Планував розправу давно
Чому він насправді взявся за рушницю?
У своєму тексті Аллен стверджує, що планував розправу давно. За словами родичів, він регулярно тренувався у тирі. Проте за ідеологічними гаслами можуть ховатися цілком побутові причини. Попри блискучу освіту, Аллен фактично працював фрілансером. Вірогідно, стрибок цін на бензин та продукти у США, спровокований війною в Ірані, боляче вдарив по фінансах незалежного розробника.
Як інтелектуал, Коул Томас Аллен розумів: замах на 47-го президента США Дональда Трампа - це найшвидший шлях до публічності, якої йому, очевидно, бракувало. Його подорож потягом через усю країну до Вашингтона нагадує вчинок розчарованої людини, яка опинилася у глухому куті. Приїхавши до столиці, він зняв номер у готелі (що коштує чимало) і провів розвідку на місці.
Попри те, що сам себе він пафосно назвав "асасіном" та "федеральним убивцею", реальність виявилася іншою - Аллен зміг лише поранити охоронця. Це свідчить про те, що він не був професійним кілером. Скоріше, це був акт відчаю людини, яка розраховувала, що її почують через Маніфест, написаний простими та зрозумілими кожному американцю фразами.
4 
1
Коментарі