Які виклики чекають Україну 2018 року
Те, що коїться в державі, свідчить: потужне громадянське суспільство в Україні – радше міф, ніж реальність. На четвертий рік війни здатні постачати на фронт тепловізори й карети "швидкої", але не можемо змусити державу ефективно використовувати наші податки. 2014-го в неї були переламані руки-ноги – і милиці були природними. Але використання їх на четвертий рік війни свідчить про помилковість пріоритетів тих, кого називаємо волонтерами. Замість боротися за владу чи змушувати її служити суспільству, виправляємо її помилки й підтримуємо. Тим самим створили живильний ґрунт для неефективності державних інституцій.
Більшість волонтерів давно знайшли собі спонсорів-хазяїв. І перетворилися на пропагандистів. Друга частина – професіоналізувалася, навчившись отримувати гранти на свою діяльність. Треті у вільний від основної роботи час і за власні гроші намагаються допомогти іншим і змінити країну. Але їх дуже мало.
2014 року держава встояла завдяки потужному добровольчому руху. Однак відтоді нічого не зробила для створення тривкої фінансової основи для волонтерства. Волонтери-добровольці досі змушені використовувати "чорний кеш". А бізнесу, що їх підтримує, доводиться правдами-неправдами мінімізувати податки.
Істинним добровольцям забракне фінансових і медійних ресурсів, аби стати народними героями. А от кількість і вплив псевдоволонтерів-заробітчан зросте. Адже кожен політик у передвиборний рік захоче мати при собі "дочірні" волонтерські проекти.
Олександр ДРУЗЕНКО, 44 роки, правник і громадський діяч
Святослав Вакарчук має високий президентський рейтинг. Цілком може перемогти на виборах 2019 року.
З іншого боку, широко обговорюють можливий проект зміни Конституції під парламентську республіку. Вакарчук може завести у Верховну Раду свою партію – з новими людьми. Доки олігархи керують країною, його рейтинг ростиме автоматично. Незалежно від того, робитиме Святослав щось для цього чи ні.
Микола ДАВИДЮК, 29 років, політолог
2018-й для України буде перехідним роком. Політична ситуація не зміниться. А саме від цього фактора значною мірою залежить ставлення світу до нас.
Доки триватиме ТОТАЛЬНА КОРУПЦІЯ – а ми лідируємо серед європейських країн у цьому, втрачатимемо підтримку демократичних держав. Інший негативний фактор: усе більше грузнемо у недореформованому болоті. Тож імідж України погіршуватиметься. А терпіння і лояльність Заходу зменшуватимуться.
Для США ми не пріоритет. Скоріше, проблема. Однак Вашингтон допомагатиме Україні, бо зацікавлений у завершенні конфлікту на Донбасі. Але не думаю, що наступного року він закінчиться. Штати явно будуть незадоволені цим.
Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, 63 роки, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України
Буксуватиме земельна реформа. Дуже важко піде зміна виборчого законодавства. Успішнішими стануть освітня й медична реформи. Боротьба з корупцією може стати системнішою і менш бурхливою. Без сподівань, що переможемо її за рік чи два. Що ближче до виборів, то більше просуватиметься ідея: боротьба з корупцією – це посадити певну кількість людей.
Мають оновити склад Центральної виборчої комісії.
Сподіваюся на зростання впливовості Верховного суду. Це – камертон, на який має орієнтуватися вся судова система країни. Останні роки він мовчав.
У суспільстві продовжуватиметься кристалізація. Частина громадських активістів, які сьогодні на видноті, перейдуть в іншу вагову категорію і змагатимуться за право бути в парламенті. На їхнє місце прийдуть нові люди. НАЙБІЛЬШИЙ ПРОГРЕС МАТИМЕМО В УНЕЗАЛЕЖНЕННІ ВІД РОСІЇ. Економіка переорієнтовується на інші ринки. Це йде швидко настільки, наскільки можливо. У деяких напрямках стоїмо. Але краще стояти, ніж падати у прірву, в яку котяться росіяни. На початку 1990-х ми жили в одному інформаційному просторі з РФ. А зараз у нас є власне інформаційне поле, свої дискурси, абсолютно несхожі на російські. Сформувалася інша культура. У людському спілкуванні багато чого залишилося – бо є родичі в РФ, заробітчани. Однак у ньому є українська та російська ідентичність.
Олексій ПАНИЧ, 57 років, філософ
Позиція Росії щодо України не зміниться. Питання Криму для Москви закрите. Для неї це – частина РФ. Теоретично, Путін міг би вивести війська з Донбасу. Але за умови, якщо йому дадуть зберегти обличчя.
У Росії ТРИВАТИМЕ СТАГНАЦІЯ. Запасу міцності точно вистачить на рік. Мабуть, і на більше. У березні Путіна "переоберуть". П'ятий його термін стане періодом осипання, всихання, старіння. У геополітиці зробив усе радикальне, що міг. Москві бракує грошей, і вона не хоче нового витка загострення стосунків із Заходом. Ні Путін, ні жоден інший російський керівник на Україну вже не нападе. 2014 рік показав: захоплення територій технічно можливе, але це дає тільки величезні проблеми.
Війна деінде потрібна лише, щоб про Путіна говорили по СNN, а його фотографію друкував журнал Times на обкладинці. Але на неї забракне грошей. Та й простору для територіальної експансії, принаймні в межах СНД, немає. Починати нову авантюру в якомусь Судані чи Лівії не ризикне. Це дорого. Платити маргінальним партіям, вести кібервійну проти Заходу – можна. Це по кишені. Але скандал з американськими виборами Путіна трохи привів до тями. Його вплив у світі зменшуватиметься.
Бунтів усередині країни не буде. Заколотів – теж. РОСІЙСЬКІ ЕЛІТИ – ЦЕ НІКЧЕМНІ ЗЛОДІЇ, які найбільше бояться залишитися сам на сам із народом і Заходом. Грошей усе менше, а апетити – все ті ж. Відбуватиметься поступова феодалізація країни. Більше почестей, менше керованості. Путін досидить до 2024 року. Якщо буде живий.
Леонід РАДЗІХОВСЬКИЙ, 64 роки, російський публіцист
Конфлікт між Порошенком і Саакашвілі ТО ПОЖВАВЛЮВАТИМЕТЬСЯ, ТО СЛАБШАТИМЕ. Він не ідеологічний, а особистісний. Періодично обидві сторони виявляють бажання до порозуміння. Для Саакашвілі критично важливою є постійна увага з боку медіа. Заради цього він іде на неоднозначні кроки. У цьому полягає головний зміст конфлікту. Адже Порошенко звик, що персоною номер один є він. Змінитися не можуть ні один, ні другий, тож стійкого порозуміння між ними не буде. А загострення може мати непрогнозовані наслідки.
Петро ОЛЕЩУК, 33 роки, політолог
Курс коливатиметься в межах 27–30 гривень за долар. Усе залежатиме від політики уряду й Нацбанку. Якщо проводитимуть слабку політику,
то курс наблизиться до 30. Якщо сильну – буде близько 27 гривень.
Під сильною політикою мається на увазі професійна. НБУ разом із урядом мають зробити так, щоб банки почали знову кредитувати. Щоб інфляція була менше 10 відсотків. Виконання бюджету без значного дефіциту – це також сильна політика. Слабка політика – це коли уряд наповнює бюджет завдяки високій інфляції і девальвації гривні.
Досвід минулих років показує, що нам СЛІД ГОТУВАТИСЯ ДО СЛАБКОЇ ПОЛІТИКИ, БО СИЛЬНОЇ НЕ БУЛО ЖОДНОГО РАЗУ. Зовнішня кон'юнктура сприятлива для України. Перевагами також є ціни на метал, плата за транзит газу. Маємо великі надходження від прокачки газу, і наступного року буде те саме. Але чи зможемо цим скористатися?
Олександр САВЧЕНКО, 59 років, економіст
У Криму ЗРОСТАТИМЕ СПИСОК ПОЛІТВ'ЯЗНІВ. Найперше – мусульман, яких звинувачують за релігійною ознакою. Також – тих, хто виказує проукраїнські погляди.
Останні кілька місяців багато повідомлень про незаконне заволодіння майном. Використовують російські закони, щоб забрати комерційну нерухомість. Ця тенденція може зростати.
Наступного року суд ООН розглядатиме позов України проти Росії щодо дискримінації в окупованому Криму. Цей процес має вплинути на Кремль. Можливо, піде на якісь поступки. Або навпаки – "закрутить гайки" й посилить тиск на активістів.
Можуть змінити закони, щоб кримчани мали менше можливостей говорити про розчарування в діях Москви. Обмежать соцмережі, інтернет-провайдерів, доступ до українських ресурсів.
На четвертий рік анексії розраховуємо, що з'явиться державна стратегія захисту людей, які там залишилися. Сподіваємося, Верховна Рада скасує закон, що оголошує всіх кримчан нерезидентами України.
Наступного року маємо добитися нових санкцій – за зростання списку політв'язнів. Також персональних – до тих, хто порушує права людини на півострові.
Міжнародна спільнота шукатиме механізми, щоб місії ООН або Ради Європи змогли потрапити до Криму.
Ольга СКРИПНИК, 30 років, голова Кримської правозахисної групи
Найбільший виклик для Євросоюзу буде пов'язаний із виходом Великої Британії та умовами, на яких це відбудеться. Це вплине на сприйняття ЄС громадянами країн-членів.
Другий виклик стосуватиметься зростання націоналістичних тенденцій у Європі. Країни протиставлятимуть себе наднаціональним інститутам і органам ЄС. Конфлікт між Брюсселем і національними столицями буде особливо гострий у Східній Європі.
У низці країн регіону, які ми звикли вважати друзями, – Польщі, Угорщині, Румунії – використовуватимуть нашу країну для внутрішніх політичних цілей. Образ України в ЄС загалом ПОГІРШУВАТИМЕТЬСЯ.
Микола КАПІТОНЕНКО, 38 років, директор Центру досліджень міжнародних відносин
Росія прагнутиме за будь-яку ціну провести на Донбасі вибори. Тому ДАДУТЬ КОМАНДУ ЗМЕНШИТИ ОБСТРІЛИ. Висока ймовірність, що можна буде домовитися про повне припинення вогню. Хоча Мінський формат себе вичерпав, альтернативи йому поки що немає.
У регіоні з'являться миротворці. Але спочатку попрацює технічна місія. "Блакитні шоломи" зайдуть наприкінці 2018-го. Згоду на них Володимир Путін дасть на початку року. Попереду в нього – Олімпіада (пройде в лютому в Південній Кореї. – Країна) й президентські вибори 18 березня. Він вдаватиме миротворця – перед співвітчизниками. Йтиме на поступки, але незначні.
Закон про деокупацію та реінтеграцію визнає Донбас фактично окупованим. Особливого статусу не буде. Якщо затвердити його, доведеться погодитися на вибори в ЛНР і ДНР. А які можуть бути вибори, якщо ніхто не гарантує безпеки?
Малоймовірно, що ЛНР і ДНР об'єднаються. У Мінському форматі вони беруть участь як окремі "республіки". Росії зараз невигідно щось змінювати. Те саме стосується ймовірної заміни керівника ДНР Олександра Захарченка. Путіну досить, що скинули Ігоря Плотницького (колишнього керівника ЛНР змістили в листопаді. – Країна). Найодіозніших бойовиків уже прибрали. А кадрові перестановки в ЛНР і ДНР – це тактичні ходи Росії. Заміна однієї маріонетки іншою на Україну ніяк не вплине.
Ігор РОМАНЕНКО, 64 роки, військовий експерт, колишній заступник міністра оборони
Розгорнулася інфляційна спіраль, яка є джерелом зростання цін. ДОРОЖЧАТИМУТЬ ПРОДУКТИ. Був поганий урожай зернових, незадовільні результати по багатьох інших культурах. Якщо товар за підвищеною ціною купують для виробництва іншої продукції, то закладають це у її ціну. Так спіраль розкручується. Це – інертний процес. Він затягнеться щонайменше на наступних півроку.
Якщо й далі штучно підніматимуть пенсії і зарплати – це теж серйозний інфляційний стимул. Бо не підтверджений економічним зростанням.
На 2018-й передбачене підвищення мінімальних зарплат на 16 відсотків. Це буде позитивом для бюджетників. У бізнесі платня теж збільшуватиметься, бо є тиск із боку закордонних компаній. Але це відбуватиметься в межах зростання економіки. Для цього є два ключові фактори. Перший – відновлення споживання. Другий – збільшення інвестицій: насамперед у енергетику, оборону, сільське господарство.
Дмитро БОЯРЧУК, 36 років, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "Сasе Україна"
Маємо шанс покращити польсько-українські відносини. Головне, аби у Варшаві й Києві змогли ВІДДІЛИТИ СУПЕРЕЧЛИВУ ІСТОРІЮ ВІД ВЗАЄМОВИГІДНОЇ ЕКОНОМІКИ.
Українці не бачать реальних реформ. Це не тішить і польську громадськість, яка цікавиться: що там з Україною? Куди рухається? Навіщо їх далі підтримувати?
Шансом буде проект "Міжмор'я" покійного президента Леха Качинського. Нинішній глава держави Анджей Дуда прагне наповнити цю ідею економічним змістом – через побудову інфраструктури. Хоче залучити Україну до "Вишеградської четвірки" (Польща, Чехія, Словаччина й Угорщина. – Країна). Зокрема, через приєднання до магістралі ViaCarpatia, що до 2023 року має з'єднати Європу – від Литви до Греції з відгалуженням дороги в Україні. Це шанс для наших відносин.
У нашій спільній історії куди більше позитивних моментів, ніж негативних. На жаль, зараз зосередилися на кривдах середини ХХ століття. Теж варто пам'ятати:
ДЕ ДВОЄ Б'ЮТЬСЯ – ТАМ ТРЕТІЙ КОРИСТАЄ.
2018-го Польща святкуватиме 100-річчя відновлення незалежності. Це була доба, коли й українці боролися за свою державу. Полякам слід розповісти історію УНР-ЗУНР. Варто поміркувати заздалегідь про спільні свята і проекти, присвячені союзу Петлюри й Пілсудського, Варшавській битві, спільному вибиттю комуністів із Києва – коли українці та поляки воювали "за нашу і вашу свободу".
Малгожата КУЗЬБІДА, 37 років, координатор Східноєвропейського центру діалогу IDEE в Перемишлі
75 відсотків нашого експорту становить сировина чи напівфабрикати. Стан економіки залежить від того, якими будуть ціни на ці товари. Вона зросте на 1,5–2 відсотки. Фактично, це – СТАГНАЦІЯ. Таку тенденцію спричинить катастрофічне нерозуміння Нацбанку й уряду, яким чином треба діяти. Доки не змінять монетарну політику й не прискорять реформи, суттєвих покращень не буде.
Проблеми можуть виникнути в житловому будівництві. Це пов'язане з тим, що переважна частина цієї галузі базувалася на інвестиціях компаній. Вони розраховували, що гроші населення підуть на об'єкти нерухомості. Але Нацбанк майже заблокував кредитування, тому значних надходжень не буде.
У сільське господарство необхідні інвестиції. В цій галузі багато чого залежить від рослинництва. Також важливими є ціни на зовнішньому ринку. Однак і тут не варто сподіватися на прориви.
У машинобудуванні передбачають мізерний приріст. Щоб воно працювало, потрібні інша модель економіки й потік інвесторів.
Борис КУШНІРУК, 51 рік, економіст
Допоки Порошенко залишається президентом, нічого переломного не буде. Колишніх посадовців Януковича не чіпатимуть – із ними домовилися. У владі є купа людей, які давно повинні сидіти на нарах. І ще – ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ КРЕМЛІВСЬКОЇ АГЕНТУРИ. Скільки кажуть про те, що мер Одеси Труханов має російське громадянство? Але з боку влади – жодних дій.
Нинішня команда не здатна управляти економікою. Лише випрошують гроші в міжнародних фінансових структур. А там не вірять нашій владі. Вважають її геть корумпованою.
Росія може розпочати фронтальний наступ. Тим часом продовжують розкрадати виділені на військові потреби кошти. З іншого боку, значну їх частину не витрачають. В умовах війни це називається – САБОТАЖ.
Ігор ЛОСЄВ, 62 роки, філософ
Фільм "Черкаси" Тимура Ященка має всі шанси стати знаковим. Розповідає про український тральщик (військовий корабель, який знаходить і знищує морські міни. – Країна), що вийшов із російського оточення навесні 2014 року під час анексії Криму. Драматична ситуація, коли на вас тиснуть – і ви мусите зробити вибір. А товариші по службі вже обрали чудове життя в Росії – як їм тоді здавалося.
Цікавою, вочевидь, буде стрічка "Вулкан" Романа Бондарчука. Герой через спілкування з природою, з населенням прикордонного із Кримом степу переосмислює свої цілі в житті.
2018-го виходить фільм "Дике поле" за романом Сергія Жадана "Ворошиловград". Говоримо про те ж, що й автори картини "Кіборги", але іншими словами. Про ГІДНІСТЬ, пошуки свого коріння, важливість вибору – правильного і вчасного.
З'явиться книжка Юрія Андруховича "Коханці юстиції". Цікавлюся рефлексіями 40-річних і старших письменників на події 2013–2017 років. Цікаво було б почути міркування Андруховича про Майдан і війну.
Знаковим має стати роман колишнього донеччанина Володимира Рафєєнка українською мовою. Попередні його книжки були російською.
На піднесенні зараз наш театр. Наступного року цей процес триватиме. Цікаво стежити за київським "Диким театром", який багато експериментує. Сподіваюся, Влад Троїцький продовжить проводити фестивалі, зокрема "ГогольФест". Вони, як і проекти "Мистецького Арсеналу", роблять українців ближчими до світових трендів.
Володимир ЯЦЕНКО, 39 років, продюсер
8 
35413
Коментарі