Сосна – вічнозелене хвойне дерево, переважно з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками. Відомо майже 115 видів, в Україні росте 17. Найпоширеніший – сосна звичайна. Це світлолюбна, посухо- й холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів, росте передусім на пісках, болотах, скелях.
Імовірно, слово "сосна" походить від праіндоєвропейського kasnos – "сірий". Від цього ж кореня в деяких мовах утворилися слова "заєць" і "старець". За іншою версією – від давньослов'янського sope' ti – "сопіти, дути". На Поліссі соснами називали тільки дуплясті дерева, що видають сопіння. Всі інші сосни – "хвоя".
У кораблебудуванні використовували сосни віком понад 100 років. Такі дерева мають висоту 50–70 м, ширина стовбура – від 45 см. Вони пластичні, але водночас тверді, мають підвищену щільність і смолистість. Вироби не деформуються, не гниють та убезпечені від грибків. Деревина має природний малюнок, структуру та фактуру.
Сосною оздоблюють корабель і каюти, оббивають трюмні відділення, внутрішню сторону бортів і роблять палубні настили. Смолою корабельної сосни обробляли вітрила й канати, латали пази та щілини. Так вони ставали довговічнішими й міцнішими.
У Російській імперії на початку XVIII ст. за вирубування "щоглових лісів" карали штрафом 10 рублів за дерево. Робітник отримував такі гроші за пів року праці. Російський художник Іван Шишкін (1832–1898) зобразив столітні сосни біля села Нижнє Афанасово на картині "Корабельний гай".
Стройовий ліс, так звана корабельна сосна, в Україні ріс над притоками Дніпра, річками Прип'ять і Десна, розповідає у Facebook письменник 53-річний Антон Санченко, родом із Херсона. Дерева пиляли та складали на берегах протягом року. Коли починався весняний паводок, колоди скидали у воду. Вже на Дніпрі, на широкому плесі, їх зв'язували у великі плоти. Так вони потрапляли до Катеринослава – тепер місто Дніпро. Там колоди частково використовували для будівництва міста. Решта чекали наступної весни в затонах, щоб на високій воді проскочити пороги, через які їх проводили спеціально навчені лоцмани. Всього шлях до моря тривав понад рік.
Плоти з карпатським лісом сплавляли гірськими річками аж до Дунаю ще в 1960-х. Чоловіків, які цим займалися, називали бокорашами. А на Поліссі – плисаками.
"Остер, ліва притока Десни, була одною з тих, довкола якої росли ті корабельні сосни, – пише Санченко. – Тут навіть будували "на місці" якісь невеличкі кораблі. Тож, коли перелякані сучасні ніжинські краєзнавці знаходять у якомусь селі зруйновані остови завеликих для цих річечок кораблів і починають метикувати, коли ж це річка була такою судноплавною, вони дарма напружують фантазію. Ніколи. Ця бригантина чи галера мала проплисти Остром тільки один раз і тільки в один бік – навесні, в розлив".
32 населені пункти з назвою Соснівка є в Україні. Також є Сосни, Сосниця, Соснове, Соснівочка, Соснова, Сосновий Бір та дві Сосонки.
Найстаріший – селище Сосниця на Чернігівщині. Сьогодні там живуть 7,2 тис. людей. Стоїть над річкою Убідь, притокою Десни. Вперше згадується в Іпатіївському літописі. У хроніці 1234-го розповідається, як Данило Галицький, допомагаючи Київському Великому князю у війні з Михайлом Чернігівським, звільнив кілька міст, в тому числі й Сосницю.
Герб Сосниці створено за мотивами печатки тутешньої сотенної канцелярії XVIII ст. На ньому зображено сосну з підвішеним на ній золотим вуликом із бджолами, на яку дряпається ведмідь.
"Корабельна сосна" моряцьким жаргоном – повія, яка обслуговує чоловіків на круїзних лайнерах. Про це написала у Facebook нардепка із фракції "Голос" Соломія Бобровська, 30 років.
"Цього достатньо, щоб зрозуміти середній арифметичний рівень ставлення чоловіків-політиків до жінок у політиці", – пише Соломія Бобровська.
156 найменувань виробів із корабельної сосни й дуба пропонує онлайн-магазин Prom.ua. Зокрема, письмовий стіл за 4,6 тис. грн і спальню за 17,4 тис. грн
"У дитинстві я зрозумів, що алкоголь належить чоловікам. Він опікується ними, вони залежать від нього. Разом здатні на будь-які чудеса та геройські вчинки, їх важко спинити й неможливо ігнорувати. Чоловіки заправляються алкоголем, мов бронетехніка пальним, після чого м'язи їхні стають твердими, як корабельна сосна, а рухи пластичними й точними, мов у кіборгів", –
пише 45-річний Сергій Жадан в оповіданні "Бари мого дитинства", опублікованому 2013-го у збірці творів про алкоголь різних авторів "Жити-пити. 40 градусів життя"
3 
1
Коментарі