Скільки грошей врятують Україну
Понад 85 мільярдів євро знадобиться для порятунку економіки Греції, підрахували в Міжнародному валютному фонді. Цифру озвучили після саміту глав держав і урядів 19 країн єврозони, що завершився 13 липня. Через неефективну економіку й надмірні соціальні зобов'язання сума зовнішнього боргу Греції сягнула 320 мільярдів євро. Це майже 200 відсотків ВВП країни. На саміті глав країн єврозони вирішили залишити Грецію у співтоваристві, але та зобов'язалася здійснити низку структурних реформ. Передусім пенсійну й податкову.
Протилежний приклад використання запозичень продемонструвала Польща. Вона мала найбільшу зовнішню заборгованість серед країн колишнього соціалістичного табору – 49 мільярдів доларів, станом на 1990 рік. Проте їй вдалося укласти угоди з кредиторами про реструктуризацію позик – що віддаватимуть 50 центів за позичений долар. До вступу в Євросоюз 2004-го Польща щороку отримувала допомогу від ЄС. А після вступу особливо: із травня 2004 року, коли Польща приєдналася до Євросоюзу, до жовтня 2013-го вона отримала від ЄС 91 млрд євро фінансової допомоги, за даними польського Міністерства фінансів. У загальний бюджет ЄС – кожна країна-член віддає туди 1% свого ВВП – внесла 30,4 млрд євро. У бюджеті ЄС на 2014–2020 роки для Польщі передбачено 105, 8 млрд євро.
Повністю з боргами 1990-х Варшава розрахувалася 2012 року.
Державний борг України становить 67,66 мільярда доларів. Це, враховуючи динаміку курсу, приблизно стільки ж, як у Польщі 1990-го.
– У той момент, коли Віктор Янукович став президентом України, зовнішній борг України становив 31 мільярд доларів США. Коли Янукович утік з України, зовнішній борг країни сягнув 72 мільярди доларів, – заявив прем'єр-міністр України Арсеній ЯЕНЮК, 41 рік, виступаючи в парламенті 15 травня. – За три роки режим Януковича і ті, хто представляє Януковича сьогодні в "Опозиційному блоці", колишні його поплічники, взяли 40 мільярдів доларів кредитів. Ми не можемо виплачувати ці кредити через те, щоб забирати соціальні виплати, пенсії, зарплати. Вже нема що забирати. Торік ми отримали 9 мільярдів доларів – це загальні кредити від МФВ, країн Великої сімки і всіх наших зовнішніх партнерів. Отримали 9, а віддали тільки зовнішнім кредиторам 14 мільярдів. Єдине, що нам вдалося зробити за минулий рік, – це скоротити зовнішній борг із 71 мільярда доларів до 68. Тобто жодної копійки, яку ми брали як кредит минулого року, ми не витратили ні на що, окрім як на погашення зовнішніх боргів, які не ми брали.
11 березня рада директорів МВФ затвердила надання Україні – під зобов'язання реформ – $17,5 млрд у рамках нової програми розширеного фінансування. Вона передбачає 4-річний план економічної та фінансової стабілізації країни і відкриває двері для отримання ще $7,5 млрд. Тобто впродовж чотирьох років Україна може отримати $25 млрд. Однак цього замало для стабілізації, а потім – зростання нашої економіки. Адже значну частину цих коштів "з'їдає" обслуговування держборгу. Тому уряд України веде затяжні перемовини із зовнішніми кредиторами про його реструктуризацію.
Чому міжнародні кредитори готові надалі вливати в Грецію кошти, натомість Україні виділяють незрівнянно менше й дуже обережно? Скільки грошей нам потрібно для порятунку й відновлення економіки? Що з польського досвіду реструктуризації держборгу та використання нових кредитів Україні треба було б запозичити передусім?
У Греції – вразлива економіка. Немає виробництва, промисловості, країна виживає за рахунок туризму і послуг. В Україні ж є бізнес, є сільське господарство, промисловий комплекс. НАША ЕКОНОМІКА ВДЕСЯТЕРО ПОТУЖНІША ЗА ГРЕЦЬКУ. Тому Захід нам каже: ви маєте все своє, чому ще просите? І це справді так. 20 років мали неефективне управління, не було реформ, однак економіка зростала.
Нам не треба запозичати польський досвід у реструктуризації боргів. Поляки грали з Америкою і Європою одночасно. Віддаючи мільйон, брали два. Але вони мали підтримку США, адже чітко заявили, на чийому боці. І те, що Польщі частину боргів списали, а щось розтягнули на дуже великий термін – теж дуже допомогло. Окрім того, вона отримувала 50 відсотків європейських грандів і позик. Їх вклали у сільське господарство, програми екологічно чистого рослинництва. Але потенціал України у сільському господарстві – у сотні разів вищий. Які Польща має нині розвинені галузі? Меблеве виробництво – за рахунок українського дерева, парфумерну індустрію – за рахунок іноземних фірм, виробництво для армії, без зброї, і харчову промисловість – за рахунок західних інвесторів. Важка промисловість відсутня.
Інвестований в Україну мільярд доларів дасть значно більшу віддачу, ніж вкладений у Польщу чи Грецію. Нам треба не позичати мільярди, а домагатись, щоб в Україну інвестували. Для цього потрібні дві речі: знищити корупцію в бюджетних потоках і реформувати бюджетно-фінансову систему. Ті ж спеціалісти із США кажуть: БЮДЖЕТ УКРАЇНИ – 600 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ, АЛЕ 50 ВІДСОТКІВ ЕКОНОМІКИ – В ТІНІ. ОТЖЕ, РЕАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ – ТРИЛЬЙОН. НАВІЩО ЩЕ ЩОСЬ ПОЗИЧАТИ?
Ростислав СЛАВ'ЮК, 56 років, економіст, фінансист
Головна відмінність Греції від України в тому, що ГРЕКИ ПОЗИЧЕНІ ГРОШІ ПРОЇДАЛИ, А В НАС ЇХ РОЗКРАДАЛИ. Зараз Україні виділяють кошти для погашення минулих запозичень і сплати відсотків. Для розвитку залишається мізер. Поляки наприкінці 1980-х чітко заявили, що поривають із радянщиною і починають будувати нову державу. Відбувся болісний перехід до ринкової – справедливої – економіки. Утворився великий прошарок середнього класу. А олігархів у Польщі немає. Нам також потрібно будувати країну середнього класу – з однаковими та зрозумілими для всіх правилами. Тільки тоді зможемо розраховувати на суттєву фінансову допомогу Заходу. А з часом даватимемо собі раду й без зовнішніх запозичень.
Тарас ЕЛЕЙКО, 40 років, підприємець, Львів
Фінансовий голод – це найкраща дієта для країни. Щоразу, коли отримуємо нову дозу кредитів, настає полегшення і темпи змін уповільнюються. Тому ЩО МЕНШЕ ГРОШЕЙ НАМ ДАЮТЬ – ТО КРАЩЕ. Так скоріше реформуємося.
Дмитро БОЯРЧУК, 39 років, економіст
Греції пощастило, що вона в Євросоюзі. Там є правило: давати гроші тільки своїм. Та й хоч би скільки нам дали – все розкрадуть. Тому Україні потрібно запустити двигун внутрішнього бізнесу, щоб він почав щось випускати. Тоді попливуть інвестиції. І навіть більші, ніж у Грецію чи Польщу.
Володимир CПІВАКОВСЬКИЙ, 62 роки, бізнесмен
Україні треба щонайменше 60 мільярдів доларів, щоб підтримати макростабілізацію. Можливо, навіть більше. Чому ЄС не дає таких грошей? По-перше, це – геополітика: Україна не є членом Євросоюзу. По-друге, у них немає такої суми у вільному доступі.
Стефка СЛАВОВА, 40 років,
радник фонду "Відкрите суспільство", Лондон
Потрібно 10–15 мільярдів доларів, щоб спокійно фінансово пережити цей рік. Для розвитку треба, аби щороку надходило кредитів хоча б 15–20 мільярдів. 17 мільярдів від МВФ необхідні для вирішення бюджетних проблем, зокрема для перекредитування – виконання попередніх боргових зобов'язань. Міжнародний валютний фонд надає гроші й на так звану макроекономічну стабілізацію – для поповнення золотовалютних резервів Нацбанку. Про розвиток економіки з такою сумою не йдеться. А от для проведення реформ особливих коштів не треба. Необхідно лише змінити правила гри.
Андрій НОВАК, 42 роки, економіст
Кредитну підтримку України від ЄС потрібно збільшити вдвічі – з огляду на війну, поганий стан економіки й невтішні прогнози до кінця 2015-го. А МВФ має пом'якшити свої вимоги. Для стабілізації ситуації в економіці маємо протягом півроку завершити реструктуризацію боргу й позичити додатково 5–8 мільярдів доларів. Та це не означає, що ЄС і США повинні кредитувати нас живими грошима. Частину цих коштів можна отримати у формі "державних гарантій" від Заходу.
Віталій ШАПРАН, 37 років, фінансовий аналітик
Для порятунку України потрібні десятки мільярдів доларів. Їх варто направити на реформи – міліції, судів, прокуратури, податкової. ДЕРЖАВА НЕ МАЄ ВКЛАДАТИ ГРОШІ КРЕДИТОРІВ У ПРОМИСЛОВІСТЬ. На сьогодні, окрім МВФ, нам нікому виділяти кошти. Приватні кредитори не хочуть мати справу з країною, в якій триває війна і політичне майбутнє якої не зрозуміле. Але треба робити все, щоб вони повірили в Україну. Це дуже важливо – не лише брати гроші, а й гарантувати їх повернення.
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, 53 роки, економіст
85 мільярдів євро не врятують Грецію. У попередні роки її не врятували навіть 300 мільярдів. ГРЕЦІЮ – ЯК І УКРАЇНУ – ВРЯТУЮТЬ РЕФОРМИ. Бо зовнішні кредити потрібно буде повертати. По-друге, ці гроші йдуть на чітко визначені цілі. Вливання МВФ наповнюють резерви Нацбанку, тобто стабілізують національну валюту. Макрофінансова допомога ЄС іде на фінансування дефіциту бюджету. Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк фінансують конкретні проекти. Наприклад, навчання державних службовців чи теплоізоляцію будинків. Якщо міжнародні фінансові інститути бачитимуть, що їхні проекти приносять віддачу – вкладатимуть більше. Загальний обсяг фінансування від ЄС не є сталою величиною. Якщо якесь міністерство чи місцевий орган влади підготують нормальний проект, спрямований, наприклад, на поліпшення інфраструктури чи енергозбереження, то під нього можуть отримати фінансування. Але фінансові донори мають бути впевнені, що гроші підуть на проект, а не на чиєсь збагачення. Тим часом корупція залишається в місцевій владі, на митниці, у податковій, в судах. Трапляються такі скандали, як у Мукачевому чи в Генпрокуратурі – коли корупцію "прикривають" посадові особи всіх рівнів. Західні партнери все це бачать.
Ілона СОЛОГУБ, 35 років, економіст
Як польська партія "Солідарність" домовлялася з кредиторами про реструктуризацію боргів? Сказала їм: "МИ – НОВА ВЛАДА І НЕ МАЄМО ВІДПОВІДАТИ ЗА БОРГИ ПОПЕРЕДНЬОЇ". Так і домовились. Українці говорять так само: от ми – нова влада. Але багато з них у політиці вже по 15‑18 років. І європейці це знають. Український політикум вважає, що нам усі винні, бо ми за когось воюємо. Але насправді ми захищаємо себе і платимо за 24 роки бездарної економічної й соціальної політики. Так, ми захищаємо і Європу. Але це не може бути першим аргументом у переговорах із Заходом. Він не бере його до уваги, бо може захистити себе сам. Великі європейські гроші прийдуть в Україну, якщо там побачать: ми – їхні партнери і нам можна вірити.
Саша БОРОВИК, 47 років, юрист
Ситуація на Донбасі стабільно нестабільна. Економіка не може не реагувати на це. А Угода про асоціацію – це не вступ до ЄС. Європейські й американські партнери виділяють нам стільки грошей, скільки необхідно для того, щоб країна могла "тримати удар".
Віра КОНСТАНТИНОВА, 23 роки, політолог
Для порятунку України насамперед потрібні не гроші. А інший рівень організації суспільства, вихід із "сірої" економічної зони, подолання корупції, вища якість політичних рішень. Тоді гроші й інші ресурси використовуватимуться значно ефективніше.
Адам ЗАУЕР, 40 років, політолог, Польща
УКРАЇНСЬКА ВЛАДА МОГЛА Б СФОКУСУВАТИСЯ НА НЕОБХІДНИХ РЕФОРМАХ, ЯКБИ ЦЬОГО РОКУ КРАЇНА ОТРИМАЛА БЛИЗЬКО 30 МІЛЬЯРДІВ ЄВРО. Але ЄС не може дати таку суму Україні, бо вона не є частиною єврозони. Як та ж Греція, наприклад. Так само колись Євросоюз не давав великі кредити, наприклад, Латвії. Нині ж вона отримує все необхідне фінансування, бо є частиною єврозони.
Симеон ДЯНКОВ, 45 років, колишній міністр фінансів Болгарії
Якщо у вашого сина є борги, то ви йому швидше дасте і позичите, ніж сусідові в такій же ситуації. Греція є членом Євросоюзу, Україна – ні. Тому до нас і ставлення інше. Щоб Захід більше фінансово підтримував Україну, нам треба демонструвати поступ у реформах, системних змінах. У нас же В ПОДОЛАННІ КОРУПЦІЇ – ЖОДНОГО ПРОГРЕСУ. А ЦЕ – КОЛЕКТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, тут не варто звинувачувати лише владу. Друге – маємо жити за наявними доходами. До прикладу, пільги на проїзд у транспорті – таке могло бути лише в Радянському Союзі. Зараз інвестиції в Польщі становлять приблизно 3 тисячі доларів на жителя. Беремо цю цифру за орієнтовну, множимо на 45 мільйонів українців. Це і є сума, потрібна нам для виходу з кризи: 135 мільярдів доларів – для початку.
Ярослав ПРИТУЛА, 40 років, економіст
Грецька та українська ситуації – подібні. Колосальне падіння доходів держави й населення, зниження рівня життя. Зокрема, через багатолітні серйозні помилки в управлінні й бездіяльність політичних еліт у галузі реформ, а також корупцію. У випадку України до цих обставин додається конфлікт із Росією і втрата частини території. З другого боку, Греція сьогодні – частина Євросоюзу, тому захищеніша, ніж Україна. ЄС допомагатиме їй. Київ же не інтегрований в Євросоюз настільки, щоб мати доступ до всіх інструментів допомоги. Однак найголовніший виклик для українського народу та політичних еліт зараз – подолання корупції, децентралізація, посилення суспільного контролю за владою. А міжнародна допомога має надаватися за принципом "ГРОШІ ЗА РЕФОРМИ".
Недім УСЕЙНОВ, 32 роки, політичний експерт, Польща
3 
1
Коментарі