Ексклюзиви
Вівторок, 08 травня 2012 11:36

До чого можуть дійти закордонні політики задля тиску на українську владу
5

  Віктор Янукович спілкується з канцлером Німеччини Ангелою Меркель у Берліні 30 серпня 2010 року
Віктор Янукович спілкується з канцлером Німеччини Ангелою Меркель у Берліні 30 серпня 2010 року

Від початку травня лідери європейських держав одне за одним закликають бойкотувати українські матчі Євро­2012. Погрожують зупинити ратифікацію угоди про асоціацію з ЄС. Причина – ситуація з демократичними свободами в країні та ув'язнення Юлії Тимошенко. Випустити екс­прем'єрку з тюрми вимагають і США. Росія висловила стурбованість щодо умов утримання Тимошенко в колонії. Українська влада відмовчується

  Сергій ТОЛСТОВ
Сергій ТОЛСТОВ

Сергій ТОЛСТОВ, 56 років, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень

– Нинішня криза загрожує не так нашому діалогу з ЄС, як українським ­позиціям на переговорах із Росією. Успішна тактика для слабкого, затиснутого між двох сильних, – нацьковувати їх одне на одного. А зараз обидва сильні натравлені на нас.

Те, що відбувається з Тимо­шенко, євро­пейцям, звісно, не подобається. Усім видно, що українська влада працює нечисто. Але відомо й про талант ­лідерки БЮТ як політичного актора: все ­могло бути й не зовсім так, як розповідає опозиція. Тому до встановлення фактів європейські політики утримуються від остаточного биття горщиків з Україною. Вони не хочуть закривати нам можливостей для геополітичного маневрування, адже без цього все закінчиться прийняттям умов ­Путіна по всіх інтеграційних проектах. Утім, скоріше за все, так і ­станеться.

Цькувати українську владу в унісон з європейцями Москві зараз вигідно. І час працює на Кремль. Адже економіка світу непевна – зате в Росії все стабільно. Захід із підозрою дивиться на співпрацю України з Іраном та Сирією – а Москва не має нічого проти. ­Геополітично вона стає дедалі комфортнішим партнером.

Україна може ще певний час залишатися в неінтегровному стані, але з кожним роком це ставатиме і важче, й дорожче. ­Глобалізація невпинна, а необхідних вигідних позицій для інтеграції в нас немає. Росіяни хочуть забрати в нас гроші, а потім на них же все купити. Далі, ніхто не дасть гарантії, що ця країна стане менш корумпованою чи технологічно розвиненішою. За таких умов іти туди немає жодного резону. Процес інтеграції з Європою, ­натомість, настільки непевний і затяжний, що може забрати час і увагу цілого покоління.

Тож єдино правильним ­кроком для української влади було б вирішення всіх політичних ­питань, які роблять із країни ізгоя. ­Необхідно залагодити й проблему з Тимошенко та Луценком, але це матиме, скоріше, тактичний ефект. Бо важливо не те, що опозиція не має площі для мітингів,  а те, що людям відбивають нирки в СІЗО, що вони не можуть ­захистити свої права в суді. Що ситуація з правами людини в Україні вже ледве не гірша, ніж за часів пізнього соціалізму. І Європі, й США про все це добре відомо. І влада, яка думає про майбутнє країни, насамперед мала би працювати над цим.

  Андреас УМЛАНД
Андреас УМЛАНД

Андреас УМЛАНД, 44 роки, німецький політолог, викладач Києво-Могилянської академії

– Не думаю, що дійде до ізоляції України. Вона сама цього не допустить. Ця країна дуже відрізняється від Білорусі. ­Сподіваюся, найближчим часом українське керівництво змінить свій теперішній курс – із почуття самозбереження.

Українську демократію в ­Європі критикували й раніше, але ­зараз ця тема стала привабливіша. По­перше, через наближення Євро­2012. По­друге, є ­загроза загибелі Юлії Тимошенко у в'язниці.

У Євросоюзі розраховують, що нинішній тиск матиме якийсь ефект. Однак його політиці бракує позитивної альтернативи. Батіг санкцій застосовують, але пряника європейської перспективи для України досі немає. Тамтешнім лідерам ­треба ­приїжджати сюди й критикувати українську політику тут. І дати зрозуміти: якщо все ж таки ­Україна повернеться на шлях ­демократизації та європеїзації, то ­матиме перспективу в майбутньому стати ­членом ЄС.

  Ендрю ВІЛСОН
Ендрю ВІЛСОН

Ендрю ВІЛСОН, 49 років, британський політолог, старший науковий співробітник ­Європейської ради з міжнародних відносин

– Зараз у вас розквіт усіх найгірших рис української політики з часів помаранчевої революції. Зате українці вже можуть оцінити наслідки діяльності теперішньої влади й те, як вона дотримується своїх обіцянок. А зовнішня політика – це завжди реакція на внутрішню. І всередині країни, і ззовні українська влада надавала купу обіцянок щодо проєвропейської ­політики. Але нічого з того не виконує. Європейські дипломати цим уже наситилися.

Хибно було б уважати, що нагнітання ситуації довкола України відбувається зараз. Це сталося ще на грудневому саміті, коли відклали парафування й увесь подальший процес щодо ­асоціації України з ЄС. Дипломатичною мовою це не краще за нинішні ­заяви.

Думаю, ЄС, по суті, ігноруватиме Україну й надалі. ­Заморозить ­ратифікацію угоди про ­асоціацію й намагатиметься переконати українську владу в необхідності забезпечити верховенство права. ­Ефективність цього, звісно, під питанням.

  Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ
Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ

Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, 34 роки, польський політолог, експерт Інституту міжнародних відносин Варшавського університету

– Суворе ставлення ЄС визначають три основні чинники. Перший – справа Тимо­шенко. Вона тривалий час репрезентувала Україну в західних медіа. Тому політики, за яких голосує європейський виборець, змушені на це знання зважати. Другий чинник – мало кому з політиків не хочеться показати себе захисником прав людини. При цьому слабшу країну критикувати дуже легко. І третє – багато країн ЄС критично ставляться до будь­яких перспектив розширення ­Євросоюзу на Схід. А тут українці самі заварили кашу, тож як із цього не скористатися?

Утім, ЄС уже показав усе, що міг. Що тепер йому – запровадити санкції, як до Мінська? Але хіба там щось змінилося від того? І, зрештою, Євросоюз не може дозволити собі ще одну Білорусь. Бо є газогін, від якого залежать ­європейці, є багато спільних програм – щодо міграції, реадмісії, енергетичної співпраці. Це чудово розуміє і Янукович. Тому він грається з ЄС і робить, що хоче.

Зараз ви читаєте новину «До чого можуть дійти закордонні політики задля тиску на українську владу ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

16

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода