ЗА 20 РОКІВ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРИСУТНОСТІ В АФГАНІСТАНІ РІВЕНЬ ГРАМОТНОСТІ ТАМ ЗРІС УДВІЧІ, ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЗБІЛЬШИЛАСЯ НА ДЕВ'ЯТЬ РОКІВ, – КАЖЕ ІСТОРИК І ПОЛІТОЛОГ АВРААМ ШМУЛЕВИЧ

США не встигли вийти з Афганістану, як таліби захопили владу. Чому організація, на яку тиснули 20 років, так швидко бере гору? Чим пояснити живучість "Талібану"?

– Скажу як дослідник, який вивчає тему політичного ісламу: на це запитання немає відповіді.

"Талібан" пережив повний військовий розгром. Весь Захід долучився, щоб знищити його. 20 років американці перебували в Афганістані, вклали близько 2 трильйонів доларів. А все розвалилося миттєво. Президент США Джо Байден хотів евакуйовувати американських громадян пізніше 31 серпня, про що домовлялися раніше. Але "Талібан" не погоджується. Зараз він диктує умови.

Таліби воювали і з американцями, і з іншими ісламістськими течіями. 2001 року фактично перемогли Союз моджахедів. Під час громадянської війни Талібан узяв владу в Афганістані. Розбив ІДІЛ, який свого часу претендував на першість у країні. Її залишки підпорядковуються "Талібану". А за теорією революції ІДІЛ повинна була перемогти.

 

Чому?

– Бо це більш модерністський проєкт. У них сучасніший спосіб ведення бойових дій, використовували саморобні безпілотники на взводному рівні. Ідеї в ІДІЛ також новіші. А "Талібан" – консервативний рух. Та вони перемогли в Афганістані.

Живучість характерна для ісламістських течій. У передмові до книжки "Джихад", яка вийшла в Парижі 21 рік тому, французький дослідник Жиль Кепель пише, що ми переживаємо останні дні ісламістського проєкту, джихадизму більше не буде. Я також виклав у своєму блозі обкладинку журналу "Тайм" 2000 року із заголовком: "Останні дні "Талібану". А він досі живий. Це феномен.

Що таке Афганістан сьогодні?

– З цією країною пов'язано багато забобонів. Наприклад, що він – "могильник імперій". Хоча жодних імперій не руйнував. Причин його завойовувати не було, особливо так, як це робив СРСР (радянські війська своїм способом ведення війни вбили близько мільйона афганців. – Країна). Друга дурість пов'язана з відомими в соцмережах фото, де молоді афганки в 1960 роках ходять у мініспідницях. Робити висновки, "яким був Афганістан", із цих знімків – дурниця. Бо жінок у таких спідницях на всю країну було стільки, як на цьому фото. Там тільки 1936 року відкрили перший університет. Більша частина країни жила в умовах феодального ладу. Жіночої освіти ніколи не було, примітивна економіка, натуральне господарство. Пуштуни – а це основний народ – поділялися на племена. Були інші етнічні групи – таджики, хазарейці, узбеки, аймаки, туркмени, балохи та інші.

Афганістан нікому не був потрібен. Так, там є літій. Раніше його не так широко використовували. Це зараз необхідний він для виробництва електричних акумуляторів, зокрема для батарей електромобілів. Країна бідна, гірська, грошей там мало.

А в імперський період, до СРСР, в Афгані­стан заходили британці.

– Теперішній Афганістан фактично був створений у XIX столітті як буфер між Британською і Російською імперіями. Англійці не збиралися його завойовувати. Вони проводили каральні експедиції, був підконтрольний їм уряд.

Потім почалася революція в Російській імперії. Радянський Союз зміг окупувати більшу частину Центральної Азії, зокрема Бухарське й Хівинське ханства, які до 1921-го були незалежні. Наполіг, щоб так звані басмачі, а це партизанські загони законного уряду Бухарського й Хівинського ханств, витіснені на територію Афганістану, не могли вести бойові дії проти СРСР. Афганістан став сателітом Радянського Союзу. Однак поділ на племена зберігався там до 1973-го.

Коли англійці пішли з Індії, їм уже був не потрібен буфер. Країна була під контро­лем СРСР. Військова еліта здобувала освіту в радянських військових закладах. Була нечисленна Комуністична партія, яка збиралася будувати класичний комунізм у феодальній країні.

Мухаммед Дауд, двоюрідний брат короля Мухаммеда Захір-шаха, 1973 року очолив переворот. Король поїхав в Італію, а Дауд оголосив, що будує соціалізм. Його скинули 1978-го, й до влади прийшли комуністи.

Я читав протоколи засідання радянського політбюро. Немає літературних слів описати їхню некомпетентність. Експерти кажуть, що це феодальна країна, вести військові дії там складно, а вони: там до влади прийшли комуністи, ми повинні їм допомогти.

А що це були за комуністи?

– Марксистські фанатики, які заборонили релігійні організації. Робили все те, що в СРСР було в 1920–1930-х. Намагалися заборонити релігію у країні, яка живе за фео­дальними нормами. Коли зайшли війська СРСР, поступово почалася партизанська війна проти їхньої присутності.

Американці не зразу підтримали афганців у цій війні. А потім президента Джиммі Картера (39-й президент США у 1977–1981-х. – Країна) переконали провідні американські дослідники ісламу. Далі радянська армія вийшла й кілька років протримався уряд Мухаммеда Наджибулли, який воював із моджахедами. Його скинули 1992 року. А за чотири роки до влади вже наближався "Талібан".

Яким був перший прихід талібів до влади в Афганістані?

– "Талібан" встановив шаріат у тому вигляді, як він його розумів. Заборонили все, що можна: жінка не могла вчитися, не могла вийти на вулицю без чоловіка, мусульманський дрескод за найжорсткішими нормами, заборона музики, шахів і так далі. Але оскільки вони дали притулок Усамі бен Ладену, який вів свою боротьбу з США, то туди зайшли американці. За кілька місяців скинули уряд талібів і зайняли Афганістан. І перед ними постало питання: що робити далі?

Які були варіанти?

– У США було дві точки зору. Перша: ми свою справу зробили, далі афганці нехай вирішують свою долю. Другу точку зору представляла Кондоліза Райс, радниця з національної безпеки США, вона вважала, що американцям потрібно залишитися і принести в Афганістан цивілізацію. Пишуть, її афроамериканське походження зіграло в цьому вирішальну роль, мовляв, європейці експлуатували Афганістан, а ми побудуємо там сучасне демократичне су­спільство. Й американці залишилися.

 

Що Штати принесли Афганістану, крім окупації?

– 2 трильйони доларів США вклали не тільки у військову справу. Побудували близько 12 тисяч шкіл. Рівень грамотності зріс удвічі, тривалість життя збільшилася на дев'ять років, була ліквідована дитяча смертність. Понад 90 відсотків афганців отримали доступ до водопроводу. Вперше в історії Афганістану запрацювала освіта для дівчат. Зараз рівень грамотності дівчат і жінок становить від 15 до 29 відсотків, чоловіків – 55.

Під час радянської окупації Афганістан втратив 20 відсотків населення, було вбито мільйон людей.

Якщо не враховувати дотацій США, яка економіка Афганістану?

– У сучасному сенсі там її мало. Це потенційно багата країна, запаси корисних копалин оцінюють у трильйони доларів. Є золото, найбільше родовище літію, нафта й газ. Притому значна частина видобутку, наприклад, дорогоцінних металів, іде поза державою. Племена і клани, які їх видобувають, продають у Пакистан або Китай.

Майже половина населення – безробітні. Величезна роль вирощування опійного маку. А це незаконно, з точки зору ісламу. Та це є. І всі заперечують, що займаються наркотиками, – й американці, й колишній центральний уряд, і таліби. Ніхто не займається, але з Афганістану йде потужний наркотрафік, є дані ООН.

Чому допомога США не працює в соціальному плані?

– Бо феодалізм нікуди не подівся. Це су­спільство живе за середньовічними нормами. Багата країна бідних людей. Наприклад, бакшиш. Навіть в афганській армії за американців був бакшиш на ордени. Це коли людина отримала орден за реальні заслуги, але все одно має дати хабар. Тому будинки військових начальників, маршалів, міністрів за американців – палаци, яким позаздрили б Лувр і Ермітаж. Страшна корупція, яка є нормою життя. І притому племінна структура, кланове мислення.

А іслам?

– В Афганістані уявлення про іслам – специфічне. Всі моляться, а паралельно розвинута дитяча проституція, особливо серед хлопчиків. Як це розуміти? Або інший приклад: у прихильників жорсткої версії ісламу отримувати сучасні знання – це харам, заборонено. Але наркотики вирощувати – не харам. Тобто там своя психологія й розуміння ісламу. Американські реформи не надто прижилися.

×