Ексклюзиви
Вівторок, 21 липня 2020 11:30

"Безпека Польщі напряму залежить від України. Її суверенність важлива для будь-якої влади у Варшаві"

У Польщі президент Анджей Дуда виграв вибори глави держави. Отримав 51,03 відсот­ка голосів. Опонент Рафал Тшасковський – 48,97. Явка становила понад 68 процентів. Що означає цей результат?

– Практично рівне розділення суспільства на ліберальний і консервативний табори. За обох проголосували близько 10 мільйонів виборців. Різниця – 400 тисяч голосів.

Третина поляків із правом голосу невдоволені розвитком справ. Стільки ж не хочуть змін. Зростає кількість перших, але їх усе одно меншість. Вибори показали жовте світло для консерваторів. Якщо нічого не змінять, програють наступні парламентські вибори 2023 року.

2015-го партія "Право і справедливість" тріумфально отримала всю владу: її представник Дуда став президентом, через пів року здобули однопартійну більшість в обох палатах парламенту – Сеймі та Сенаті.

Опозиційна "Громадянська платформа" уп'яте поспіль програла вибори: президентські й парламентські 2015-го, вибори до Європарламенту та парламентські торік. Вона лише 15 травня висунула кандидатом у президенти мера Варшави 48-річного Рафала Тшасковського, замінивши Малгожату Кідаву-Блонську. Попри його відносний успіх попереду в партії багато роботи.

  Даріуш МАТЕРНЯК, 34 роки, журналіст, аналітик, експерт з міжнародних відносин. Народився 20 вересня 1985-го в місті Березів. Мати – лаборантка в поліклініці, батько – викладач безпеки життєдіяльності у школі. Обом по 62 роки, працюють. Баба по батьковій лінії родом із Тернополя, там живе частина рідні. Закінчив Інститут міжнародних відносин Варшавського університету за спеціальністю ”безпека і міжнародні відносини”. Захистив докторську дисертацію у Вищій школі поліції в Щитні про реформу українських правоохоронних органів у 2014–2018 роках. Працював журналістом, редактором відділу закордонної політики на порталі закордонних справ psz.pl. Понад 10 років досліджує польсько-українські відносини. 2012-го створив польсько-український портал Рolukr.net. За рік – Центр досліджень ”Польща – Україна”. Дружина 34-річна Кінга, програмістка. Синові Войцеху 3 роки. Любить рок-музику 1980-х, художню літературу, історію, військову авіацію, спортивну і мисливську стрільбу. Живе у Варшаві
Даріуш МАТЕРНЯК, 34 роки, журналіст, аналітик, експерт з міжнародних відносин. Народився 20 вересня 1985-го в місті Березів. Мати – лаборантка в поліклініці, батько – викладач безпеки життєдіяльності у школі. Обом по 62 роки, працюють. Баба по батьковій лінії родом із Тернополя, там живе частина рідні. Закінчив Інститут міжнародних відносин Варшавського університету за спеціальністю ”безпека і міжнародні відносини”. Захистив докторську дисертацію у Вищій школі поліції в Щитні про реформу українських правоохоронних органів у 2014–2018 роках. Працював журналістом, редактором відділу закордонної політики на порталі закордонних справ psz.pl. Понад 10 років досліджує польсько-українські відносини. 2012-го створив польсько-український портал Рolukr.net. За рік – Центр досліджень ”Польща – Україна”. Дружина 34-річна Кінга, програмістка. Синові Войцеху 3 роки. Любить рок-музику 1980-х, художню літературу, історію, військову авіацію, спортивну і мисливську стрільбу. Живе у Варшаві

Чим у політиці "Права і справедливості" невдоволені поляки?

– Головна претензія частини суспільства та керівництва ЄС – спроби взяти під контроль судову владу, знищити незалежність судів. Кілька років ПіС зазіхає на самостійність міністерства юстиції, конституційного трибуналу, замінює суддів на лояльних. Підривають позиції Польщі в ЄС.

ПіС обіцяла перед виборами 2015-го зменшити податки. Натомість їх збільшує.

Бізнесу не подобається щедра соціальна політика – правоконсервативна влада забирає гроші в багатших і роздає біднішим. Перед кожними виборами зростає соціальний пакет, яким купують голоси. Країна не інвестує в майбутнє, а проїдає – програма "Родина 500+" (щомісячна доплата 500 злотих, це близько 3500 грн, на кожну дитину до 18 років. – Країна), 13-та пенсія, зменшення пенсійного віку.

Соціальні доплати популярні в містечках і селах бідного південного сходу, вотчині ПіСу. Це дратує бізнес, який платить за таке свято життя.

Однак стратегія влади успішно працює п'ять років. Анджей Дуда – єдиний президент після Александра Квасневського, якого переобрали.

Чим ці вибори відрізняються від попередніх?

– Відбулися в час небувалої пандемії. Кампанія ніби тривала пів року й не тривала водночас. Голосування мало відбутися 10 травня. Через карантин перший тур відклали на 28 червня. Повноваження президента закінчуються 6 серпня, тож могли опинитися в конституційній кризі – без легітимного глави держави.

У травні президенту прогнозували перемогу в першому турі. А отримав результат із різницею у статистичну похибку. Рейтинги влади падають. Тому ПіС опиралася перенесенню виборів на осінь.

Ще одна відмінність – висока явка. Обидва табори максимально мобілізували електорат. Влада переконала літніх прийти. З усіх телеканалів розповідали, що вони зробили все, аби захистити здоров'я громадян.

Як змінилося соціально-економічне самовідчуття поляків за час карантину? І як це вплинуло на результати виборів?

– З одного боку, влада ще більше ставила на соціальні програми, обіцяла і роздавала гроші найбіднішим, що втримало рейтинг. Із другого, через закриття кордонів, падіння попиту на продукцію, скорочення сфери послуг багато хто збіднів. Для багатьох соціальні програми справді стали порятунком. ПіС втримала "ядерний електорат" півдня і сходу, містечок і сіл.

Були спроби через дотації допомогти бізнесу. Критики влади кажуть, цього було недостатньо. Але підтримка внутрішнього попиту через накачування соціальних верств готівкою дала результат і бізнесу – ВВП Польщі впав найменше з-поміж країн ЄС, на 4,3 процента.

Що ще допомогло Дуді переобратися?

– Державні канали. За правління ПіСу вони перетворилися на рупори провладної партії. Популярні, мають велику аудито­рію. Там активно агітували за президента й обливали брудом Тшасковського.

Іноді закиди проти мера Варшави були абсурдні. Мовляв, якщо Дуда не переможе, німці заберуть Гданськ. Важко повірити, що в європейській країні можуть таке говорити в ХХІ столітті. Але деякі виборці вірили.

Як змінилася політична мапа Польщі з появою Тшасковського? Чи в опозиції з'явився гідний конкурент владі, харизматичний політик на зразок колишнього лідера "Громадянської позиції" Дональда Туска?

– Зарано давати такий кредит довіри. Невідомо, чи Тшасковському вдасться об'єднати опозицію, чи з ним партія зможе перемогти на наступних виборах. Він дав політсилі поштовх після тривалої кризи. Але багато хто голосував не так за нього, як проти ПіСу.

"Громадянська платформа" залишається головною опозиційною силою. Наступні вибори через три роки. Можливо, з'явиться хтось інший.

Варто зауважити, третє місце в першому турі – в Шимона Головні. Отримав майже 14 відсотків голосів. Журналіст, не політик, об'єднав розчарованих конфліктом між ПіСом і ГП. Позиціонує себе як третю силу. Задекларував, що продовжуватиме діяльність. Імовірно, за рік створить партію.

Які обіцянки виконав Анджей Дуда за п'ять років?

– Обіцяв збільшити обороноздатність. Частково виконав. За домовленістю зі США кількість американських солдатів зросла з однієї до п'яти тисяч. Має бути ще на тисячу-дві більше. Закупили озброєння та невійськову техніку. Провели спільні навчання в рамках НАТО. Під час останнього візиту до Вашингтона 23 червня Дуда планував підписати з Трампом чергові угоди, але, схоже, переговори зайшли в глухий кут.

По-друге, обіцяв, що внутрішню політику спрямують на формування глибшої національної ідентичності – теж можна сказати виконав.

По-третє, більш незалежна політика в ЄС. Частково зробив, хоча сумнівно, що на користь Польщі. Опозиція критикує, бо позиція держави в Євросоюзі послабилася.

Дуда пішов на протистояння з Брюсселем. Євросоюз міг урізати дотації.

– Так. Потенційне зменшення фондів, які надає Євросоюз, один із вагомих аргументів Брюсселя. Із цих коштів збудували багато доріг та інших інфраструктурних об'єктів. Фінансування не обмежили, хоча Єврокомісія (вищий орган виконавчої влади ЄС, який приблизно відповідає функціям уряду. – Країна) погрожує Варшаві. Наша країна – найбільший отримувач допомоги від ЄС. За 2014–2020 роки дістали від Брюсселя 82,5 мільярда євро.

Яка візія Дуди на наступну каденцію?

– Під час кампанії він майже не казав про плани. Говорив про речі, які робив, про більшу незалежність Польщі від Німеччини та Франції, про тісніші відносини зі США, регіональне лідерство в ЄС, протидію загрозам з боку Росії. Про підтримку України прямо не йшлося, хоча мав це на увазі в контексті протистояння небезпеці з боку Москви.

Автор: gettyimages.com
  Чоловік читає місцеве видання Gazeta Krakowska, яке на першій шпальті опублікувало результати екзитполів з понад 99 відсотків дільниць про вибори польського президента. Вони показують, що перемагає чинний глава держави Анджей Дуда. Понеділок, 13 липня 2020 року, Краків, Малопольське воєводство, Польща
Чоловік читає місцеве видання Gazeta Krakowska, яке на першій шпальті опублікувало результати екзитполів з понад 99 відсотків дільниць про вибори польського президента. Вони показують, що перемагає чинний глава держави Анджей Дуда. Понеділок, 13 липня 2020 року, Краків, Малопольське воєводство, Польща

Як суспільство сприймало використання чорних технологій під час кампанії, відсутність дебатів між кандидатами?

– Про дебати не змогли домовитися. Кожен із кандидатів у той самий час був на телебаченні в іншому місці, обидва приїхали до окремих студій. Кожен виступав навпроти порожнього стільця. Трагікомедія і фарс.

Щодо війни компроматів, то прихильники Дуди на телебаченні розповідали, що Тшасковський – лобі ЛГБТ-груп, працює на Німеччину. Без доказів, маніпуляції, емоційні накручування. Багато виборців ПіСу повірили.

Також штаб Дуди заплатив, щоб пошта розносила листівки, де писали про загрози, якщо президент програє. Мовляв, будемо залежні від німців, втратимо соціальні виплати. Для частини суспільства це смішно, як "розіп'ятий хлопчик у Слов'янську". Інші вірять. Проблема, що багато виборців приймають рішення емоційно.

Чи відчутний внутрішній поділ суспільства?

– Воно було й залишається розділеним на два табори – ліберальний і консервативний. Протистояння досягло піку в 2015–2016 роках. Після цього час від часу спалахує і затихає. Суперечки помітні у Facebook і Twitter. На щастя, з інтернету бурхливі дискусії не виходять на вулиці.

Поділ частково перебільшений. У щоденнім житті більшість асоціює себе не з владою чи опозицією.

Мабуть, у кожному суспільстві є більші чи менші лінії розлому. Завдання відповідальної еліти їх зшивати. У нашої немає такого розуміння.

Вибори відбулися наступного дня після річниці Волинської трагедії. Дуда використовував її в перегонах?

– Ні. 90 відсотків кампанії – про внутрішні справи. Цього року не було інформаційної кампанії в масмедіа про Волинь. Ні в державних, ні в приватних. Влада відклала тему.

Але її можуть повернути до суспільної дискусії. Як було в 2015–2016-х. Після Революції гідності та початку гострої фази російської агресії проти України. Невипадковий збіг.

Якою буде роль Польщі в ЄС протягом наступної каденції Дуди?

– Дуда і його партія декларують, що не переглядатимуть ролі Польщі в ЄС. Мовляв, навпаки, хочуть голосніше доносити думки на європейській платформі.

Опозиція говорить, що дії ПіСу можуть довести до виходу Польщі з ЄС. Це не так. Хоча вага країни в Євросоюзі може зменшитися.

Імовірно, Дуда продовжуватиме теперішню політику – періодичні сварки і примирення з Брюсселем щодо більшої незалежності від бюрократії європейських інституцій. А також від країн-важковаговиків, як‑от Німеччина чи Франція.

Президент вибудовуватиме контакти з країнами Центральної Європи. Насамперед з Угорщиною, Чехією, Словаччиною, країнами Балтії, Румунією і Болгарією. Польща розбудовуватиме коаліцію задля протидії російській агресії – і гібридній, і потенційно реальній. Будуть координація зовнішньої політики, військові навчання, великі інфраструктурні проєкти.

Як можуть змінитися відносини Польщі та України, чого прагне Варшава від Києва?

– Останнім часом відносини стають кращими. Після відновлення Україною дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи у жовтні 2019-го триває потепління. Велика частина суспільства сприйняла це як заслугу Дуди та влади, які змогли домовитися з українським президентом Зеленським.

Історичні теми час від часу повертатимуться в польсько-український діалог. Сподіваюся, не надто гостро.

Думаю, буде активна позиція Польщі в рамках підтримки євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції України на рівні ЄС чи в США, ініціативи з підтримки Києва в протидії російським загрозам. У цьому – прямий інтерес Польщі. Можливо, будуть переговори про постачання зброї чи невійськової техніки українській армії, навчання, дипломатична підтримка.

Триватиме співпраця в енергетичній сфері – постачання скрапленого газу зі США через термінал у Свіноуйсьцє в Україну. Вибудовування умовної лінії Вашингтон – Варшава – Київ відбувається крок за кроком, але непохитне.

Яка роль України для безпеки Польщі?

– Критична. Від того, чи буде Україна незалежною від Росії, та якою мірою, залежить безпека Польщі. Гарантування української суверенності важливе для будь-якої влади у Варшаві.

Особливо, коли є ризик, що Білорусь втратить суверенність. Після виборів там у серпні країна може де-факто стати сателітом Росії.

Зараз ви читаєте новину «"Безпека Польщі напряму залежить від України. Її суверенність важлива для будь-якої влади у Варшаві"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1024
Голосування Чим закінчаться вибори у Білорусі?
  • Лукашенко втримає владу, придушить протести
  • У Білорусі буде революція, "майдан" і новий президент
  • "Бацька" схилять до компромісу. Будуть повторні вибори
  • Мені байдуже
Переглянути
Погода