– У міжнародній політиці президента не бачу серйозних проблем. Тут Порошенко відпрацьовує добре, – вважає колишній народний депутат Тарас ЧОРНОВІЛ, 50 років. – Хоч йому й не вдалося пробити залізну завісу Обами, який хоче бути пацифістом, і переконати, що США мають піти на жорсткіші дії. Чи було б це можливо, якби доклав ще зусиль, важко сказати, бо в цьому Обама непохитний. Але в Порошенка все-таки є відносини з ним. Раніше ж Україна, за міжнародним статусом, належала до держав, із президентами якої спілкувалися віце-президент або держсекретар США.
Важливими є й контакти з Анґелою Меркель. І це також прорив. Такого ніколи не було, щоб український президент вів перемовини чи телефонні консультації з канцлером Німеччини мало не щодня.
З Порошенком рахуються під час перемовин, чи ставляться як до рівного?
– Україна з її економічним потенціалом не може бути рівною в переговорах з будь-якою з країн Великої сімки. Це константа міжнародних відносин. Особливо, якщо йдуть перемовини щодо тем, які не стосуються України. Зрозуміло, що ми – країна далеко не першої десятки. Але в контексті ситуації у самій Україні діалог відбувається на високому рівні. Коли Меркель з Оландом їдуть до Києва перед польотом до Москви – це ознака суб'єктності України. Без нас женити нас уже ніхто не буде.
Чи змінилась риторика Петра Порошенка за рік президентства?
– Раніше він говорив з надривом, а зараз почувається трохи впевненіше. Це пов'язано зі зміною ситуації в країні. Тоді ніхто не знав, чого чекати від Путіна, думали, що й до Києва може дійти. Зараз зрозуміло, що цього не допустять.
Чи правильна лінія Порошенка в контактах з Москвою?
– Відмовлятися від розмов із Путіним не можна. Бо маємо справу з фашистським лідером, який будь-яке ігнорування сприймає як прямий виклик. Починаються неадекватні реакції. Але контакти зведено до мінімуму. Того мінімуму, нижче якого опуститися не можна. Це як поведінка з великим і тупим собакою, який може кинутися і якого треба іноді заспокоювати. Але це вже не міжнародна політика. Це – психологія. Коли говоримо про Путіна, закони дипломатії і міжнародного законодавства не діють.
Україна отримала низку дипломатичних перемог. Наприклад, Євросоюз, при намаганні Росії відкласти зону
вільної торгівлі, запевнив, що відтермінування не буде. Негативні моменти стосуються повільного процесу реформування в Україні: міжнародні партнери поки що не побачили результату, на який очікували. На донорській конференції після саміту Україна – ЄС мали обговорювати прикладні речі – план Маршалла для України, можливість списання боргів. Однак вона звелася до більш загальних розмов і вивчення представниками Заходу атмосфери в країні. Щодо виконання обіцянок Порошенка про посилену євроінтеграцію, то тут не все залежить від України. Хоча вона мало продемонструвала результатів у прикладних речах. Але треба розуміти, що ЄВРОСОЮЗ НЕ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ У ТОМУ, ЩОБ НАЗАВЖДИ ПРИПИНИТИ СПІВПРАЦЮ З РОСІЄЮ. Однак це не виправдовує Київ. Взяти безвізовий режим: у нас є проблеми навіть із біометричними паспортами – а цей пункт угоди цілком залежить від України.
Олеся ЯХНО, 37 років, політолог
У міжнародній політиці дії президента є ефективнішими, ніж в інших сферах. Але не все так добре. Один із найсерйозніших недоліків – Порошенко ПЕРЕБРАВ НА СЕБЕ ЗАНАДТО БАГАТО ПОВНОВАЖЕНЬ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО ВІДОМСТВА. А президент же не може бути водночас і главою держави, і міністром закордонних справ. Хотілося б, щоб він більше уваги приділяв іншій своїй функції – головнокомандувача. Але зовнішня політика для Порошенка – комфортніша сфера. Основна з претензій щодо співробітництва з Євросоюзом – було забагато розмов і обіцянок, а результати, на жаль, дуже скромні. На Заході Порошенка сприймають позитивніше, ніж його попередників. Але там до нього є й кілька серйозних запитань, на які поки що не дано переконливої відповіді. Це те, що стосується бізнесу Порошенка й підозр у таємних перемовинах із російською стороною. Наприклад, ВИКОРИСТАННЯ СУМНІВНИХ ПОСЕРЕДНИКІВ – того ж Медведчука. Є повідомлення і про контакти з Кремлем на рівні адміністрацій. На Заході про це знають і дають зрозуміти, що це їх турбує.
Олексій МЕЛЬНИК, 52 роки, експерт з питань безпеки та міжнародної політики
3 
35413
Коментарі