– Висхідна точка довіри до гривні – це довіра до Нацбанку й політики, яку впроваджує його керівництво, – каже 40-річний Олексій КУЩ, радник президента Асоціації банків України.
Чому за 25 років незалежності так і не збудували міцну фінансову систему?
– Україна почала будувати її із запровадженням гривні. Вона була спрямована на розвиток реального сектора економіки й спиралася на національний капітал. Результатом цієї політики був високий рівень довіри в суспільстві до гривні, до банківської системи і до перспектив України взагалі. Економіка зростала.
Першою точкою, яка перервала цю політику, був вступ до Світової організації торгівлі. Сюди без обмежень почав надходити іноземний капітал. Уже в 2006–2007 роках тамтешні банки активно скуповували українські. Іноземний капітал орієнтувався на споживчі кредити, іпотеку й автокредити. Українці купували імпортні автомобілі, пральні машинки та іншу техніку в борг. Фінансували зарубіжні заводи, а самі ставали боржниками.
Друга точка – президентство Віктора Януковича. Стратегії не було. Було тактичне розподілення фінансових потоків. Західні інвестори втратили інтерес до нашої економіки й почали виходити з ринку.
Третю точку проходимо зараз.
Як її схарактеризувати?
– Банки втратили зв'язок із реальним сектором економіки. Не виконують ніяких функцій, крім розрахунків. Не кредитують. Їх не сприймають як надійне місце для збереження грошей.
Чому гривня за 20 років знецінилася майже у 15 разів?
– У 1990-х Україна втратила свій промисловий потенціал і перейшла на сировинну модель. Зараз спираємося на базові товари експорту – метал, зерно, залізорудну сировину. Коли ціни на сировину падають, утискається й економіка. Ще один фактор – внутрішній ринок не розвивається.
Відставка Гонтаревої потрібна?
– Дивлячись як зміниться після неї стратегія НБУ. Якщо замість Гонтаревої прийде людина, яка впроваджуватиме ту ж саму лінію, то це нічого не змінить. Хоча зараз політика Нацбанку зібрала вже стільки негативу, що перезавантаження – кадрове, зокрема, – потрібне.
1 
1
Коментарі