вівторок, 01 серпня 2017 20:50

"Якби зустрiв iдеальну жiнку, то втiк би вiд неi"

Образ чоловіка XXI століття – це суміш Бреда Пітта й Арнольда Шварценеґґера із засмаглим від екрану обличчям. Він дивиться постійно туди і все вирішує за допомогою ґаджета.

Щастя – прокинутися з розумінням, що сьогодні нікуди не поспішаю. І в кишені достатньо грошей, щоб прогулятися містом і купити перепічку.

Що спокійніше ставишся до грошей, то більше їх з'являється. За вечір витратив усе в компанії з хорошими хлопцями. Після того запропонували проект. Я повернув утричі більшу суму, хоч і не ставив це за мету.

Чоловіки стали інфантильніші, часто не відповідають за сказане. Домовляєшся з таким, а він потім пропадає й не бере слухавку.

Зміни на краще відбуваються, коли виходиш із зони комфорту. Тоді з'являються ідеї. Щодня можна щось змінювати. Наприклад, добратись на роботу іншою дорогою.

Життя надто коротке, аби зациклюватися на накопиченні. Купюри краще конвертувати у враження. Я – подорожую, зустрічаюся з цікавими людьми.

У тюнінгованих жінках краси не бачу. Дивує, коли роблять губи на півобличчя. Ще дивніше, коли чоловіки просять дружин змінити зовнішність. Це те саме, що сказати "ти мені не подобаєшся". У таких випадках краще розходитися. Але приємно, що мода на силікон іде на спад.

Життя – це тире між датою народження й датою смерті. Це проміжок часу, щоб з'ясувати, для чого ти народився. Що раніше з'ясуєш, то краще.

  Владислав ІВАНЕНКО, 36 років, журналіст. Народився 26 січня 1981-го в російському місті Санкт-­Петербург. Батьки – інженери. У 14 років із родиною переїхав до Києва. Навчався в музичній школі по класу гітари. 1999-го вступив до Національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність ”міжнародна журналістика”. Після першого курсу перейшов на заочне навчання. Працював у декількох виданнях. У 23 роки став наймолодшим головним редактором в Україні – очолив журнал ”Отдохни”. Через шість років пройшов кастинг на посаду головного редактора журналу Playboy в Україні. Ведучий програми ”Планы на вечер” на Old Fashioned Radio і вечірнього шоу ”Хороший конец большого вечера” – на каналі NewsОne. Захоплюється яхтингом і подорожами. Улюблений алкоголь – віскі
Владислав ІВАНЕНКО, 36 років, журналіст. Народився 26 січня 1981-го в російському місті Санкт-­Петербург. Батьки – інженери. У 14 років із родиною переїхав до Києва. Навчався в музичній школі по класу гітари. 1999-го вступив до Національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність ”міжнародна журналістика”. Після першого курсу перейшов на заочне навчання. Працював у декількох виданнях. У 23 роки став наймолодшим головним редактором в Україні – очолив журнал ”Отдохни”. Через шість років пройшов кастинг на посаду головного редактора журналу Playboy в Україні. Ведучий програми ”Планы на вечер” на Old Fashioned Radio і вечірнього шоу ”Хороший конец большого вечера” – на каналі NewsОne. Захоплюється яхтингом і подорожами. Улюблений алкоголь – віскі

Більшість вважають Playboy ледь не порнографічним журналом. Насправді це – чоловіче видання, і там не так уже й багато еротики. Даємо по кілька сильних текстів у номері. Свого часу там публікувався Гемінґвей.

Камера дуже відчуває погляд жінки. Фото для Playboy – це насамперед емоція. Модель повинна мати задатки актриси.

Будь-яке видання відображає смак головного редактора. Якось дивився свій журнал і подумав, що в ньому багато брюнеток. Мені чорняві подобаються. Зараз більш зважено до цього підходимо, аби видання було різноманітніше.

Найбільше ціную в людях справжність.

Раз на три місяці бачу по півсотні голих дівчат. Обираємо з арт-директором журналу претенденток на фотосесії. Потрібно подивитися, як людина поводиться, коли її знімають, бачити недоліки її тіла. Перші рази червонів і ледь витримував. Було незручно. Вдавав, що пишу на аркуші, аби не піднімати очей. А зараз, навіть якщо мене обслуговуватиме гола офіціантка, можу не помітити цього.

Раніше подорож літаком була трагедією. Дуже боявся. Заходив у літак тільки через Duty Free, без алкоголю не міг. Потім пішов на курси пілотів – і страх минув.

Старості не боюся. Як показує приклад мого 93-річного шефа Г'ю Гефнера, навіть у такому віці можна жити повноцінно й бути енергійним. Найгірше, коли жити продовжуєш, а голова не працює. Й не розумієш цього тільки ти.

Смерть – це коли назавжди вимикається світло. Що раптовіше це стається, то краще.

Не думаю, що є життя після смерті. А якщо є, то мені комфортніше було б у пеклі. Пішов би до диктаторів і запитав, чому вони були такі.

Брехня – це інструмент спілкування, який потрібно правильно використовувати. Обманюю щодня – інколи, щоб підбадьорити інших або не вдаватися в подробиці. Нічого поганого в цьому не бачу.

Ніколи не вбив би людину і не завдав болю собаці чи коту.

Важливо вчасно приймати правильне рішення. Я після першого курсу перевівся на заочне. Було дивно вивчати журналістику по книжках і лекціях 70-річних викладачів.

Перші гроші принесла фантазія. Заробляв по 20 доларів за п'ять фейкових новин у виданні "Спид-инфо".

Виховувати – це дати можливість дітям думати. Заборони цьому не сприяють. Вони породжують комплекси. Захотів спробувати сигарету – пробуй, вина випити – покуштуй. Дитина сама має дійти якогось висновку. Мені батьки практично все дозволяли. Були застілля, де говорили нецензурні слова, і мені не казали затуляти вуха.

Всі комплекси і проблеми родом із дитинства. Знайомий зробив невелике тату на руці в підлітковому віці. Його матір влаштувала скандал. Зараз він весь у татуюваннях. Це підсвідома відповідь матері.

Шкодую, що мало спілкувався з бабусею. Треба було частіше бачитися й говорити. Усвідомив це, коли вона померла.

Полювати на тварин, коли маєш повний холодильник їжі, – це зло. Неприпустимо вбивати заради вигоди або задоволення.

Двічі розбивав автомобілі. Зараз їжджу з водієм.

Найгірше після того, як довго не бачив людину, почути від неї під час зустрічі: "Ти зовсім не змінився". Це означає, що протягом місяців і років на тобі ніяк не позначився твій стиль життя, потік інформації, в якому живеш.

Закохані стають залежні одне від одного. Це нерідко примушує страждати.

Кохання з першого погляду існує. Зустрів людину – і розумієш, що маєш прожити з нею все життя. Кілька разів відчував таке.

Пробував курити траву. Чомусь одразу спати хотілося. Мені більше до душі віскі. Можу й сигару закурити, щоб повикаблучуватися на вечірці.

Герой – це той, хто здатен зробити більше, ніж інші навколо. Чим менш дієві люди, тим легше стати героєм.

Якби зустрів ідеальну жінку, то втік би від неї. Я – неідеальний, і мені було б некомфортно з такою.

Зараз ви читаєте новину «"Якби зустрiв iдеальну жiнку, то втiк би вiд неi"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути