На моїй батьківщині противень, бритванку називають словом середнього роду "де́ко", а ще частіше на нього кажуть кажуть "бля́шка". В колеги, яка сидить за столом ліворуч, це вже "де́ка" або "де́чка". В моєї дівчини на Полтавщині - "ли́стик".

Я не бачив карти вживання діалектів на Сході України. Але судячи з того, що моя батьківщина, чи навіть тут більше пасує (личить? до лиця? до слівця?) ба́тьківщина, - між Львовом і Тернополем, а ба́тьківщина колеги - місто Рівне, то ми з нею підтверджуємо правильність карти діалектів, яку створила й уже не перший рік удосконалює одна людина. Свого прізвища й місця проживання Андрій не називає. Каже тільки, що він фізик, і що почалося велике мовне дослідження з його цікавості "де проходить межа між вживанням слів "бульба" і "бараболя".

Серед цілей, які автор написав у створеному для цього досліду сайті, йдеться про бажання "провести межі між місцевостями, де по-різному називають одні і ті ж поняття чи речі", а також про ще цікавіше: "використовуючи залежність між роком народження і рівнем вживання, оцінити, коли зникне з ужитку те чи інше слово в різних місцевостях".

По-різному забарвлені місця вживання тих чи інших слів на картах є вислідом із понад тисячі анкет, які для нього добровільно заповнюють люди, зазначаючи при цьому свій вік і в якій точці України скільки часу прожили.

Анкета, що вже вкотре доповнена, вимагає навпроти кожного з сотень слів позначити, наскільки воно для вас відоме і наскільки вживане: ніколи не чув цього слова / знаю, але ніколи не вживаю / вживаю вкрай рідко / час від часу вживаю або вживаю на рівні з іншим / активно вживаю саме цей варіант.

Автор у подробицях роз'яснює, за якою математичною формулою опрацьовує зібрані дані, щоб відобразити їх на площині. Місця частого вживання багатьох десятків рідкісних слів можна подивитися на окремій сторінці.

На своєму блозі Андрій теж немало часу присвячує говіркам. З останнього там забавний такий переклад:

Попередній пост про "Небо в сім грудні" неочікувано отримав продовження. Ihor Khodzhaniiazov переклав його на свій діалект Брацлавщини (Вінницька обл.), вийшло дуже гарно:

Багато інтересного дієця тепер на небі. Багато зірок, Місяць серпом висит. Попробуємо розібратись, шо ж там робиця. Ше перед заходом Сонця можна вгледіти молодого Місяця, він висит низько над земльою на південному заході. Якшо маєте невеличкого біноколя, то побачите, шо видає як-то він повний, а не серпом. То світло від Сонця відбиваєця од Землі й гобсвічує кусник Місяця. Це називаєця "попелясте світло".

Як тіки-но начне смеркатися, на півдорозі від Місяця до місця, де сховалося Сонце, ви маєте бачити велику зірку. Але насправді то планета Венера. В біноколь вона похожа на тонкий серп, так само як і Місяць. Вже як добре смеркне, по праву руку од Місяця найдіт три великі зірки. Це будут Вега, Денеб і Гальтаїр, головні зріки сузір'їв Ліри, Лебедя й Горла. Гоберніт голову на схід, туди де над земльою висит Капелла - головна зірка Візничого, а троха правіще Гальдебаран, а вже над ними виблискуют сім маненьких зірок Квочки. Через скіка годин на сході буде видно Юпітера й зо три зірки Косарів.

Спробуйте перекласти це по-своєму!

Його словознавчий проект має профілі в соцмережах: Фейсбук, Вконтакті. Хлопець уже оголосив, що потребує заповнених анкет із центру України. Цікаво побачити його підсумок і цікаво, чи пошириться вивчання слів ще далі схід.

Анкету можна завантажити до себе в вигляді файлу й відправити авторові вже в опрацьованому вигляді. а можна заповнити її онлайн.

×