Матюки не вигадали росіяни чи монголи, вони притаманні всім слов'янським мовам.
"У всіх слов'янських мовах є приблизно спільний корпус обсценної лексики. Ті слова, які ми "запікуємо", є природними в українській, російській, чеській, польській мовах. Одне з канонічних лайливих слів - "б**дь" - узагалі за мірками середини XVII століття є літературною лексикою", - розповів в інтерв'ю "Українській правді" перекладач і блогер Остап Українець.
У словнику Лаврентія Зизанія цим словом називають чоловіка, який багато лається.
"Насправді це взагалі український рефлекс кореня ще давнього, праслов'янського "блонд". Воно ж "блуд". У польській мові слово "блонд" до сьогодні має таку ж форму, яка колись була в праслов'янській. "Б**дь" - це просто грубша форма слова "блудниця", вони походять з одного кореня", - каже він.
Корені лайливих слів еволюціонували, вони не з'явилися на рівному місці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити, якщо діти почали матюкатися
"Ні, жодні монголи цю лексику не приносили ні нам, ні росіянам. Хоча останні, власне, переконані, що це лексика ординська, що це від татаро-монгольського іга. В українців так само є колективне переконання, що це росіяни. Мій улюблений приклад - лемки, які переконані, що ці самі слова їм принесли українці. От лемки ніколи не лаялися, але через тісні контакти з українцями це запозичили", - каже Українець.
Дослідження показали, що лайка може тамувати біль і є ознакою освіченої людини. Дослідження 2015 року довело, що високо освічені люди здатні матюкатися вишуканіше. Учасників просили за хвилину назвати якомога більше цензурних слів на певні літери. А потім якомога більше нецензурних слів.
3 
1
Коментарі
1