– Мене тішить прогрес української мови в Черкасах, – каже завідувач кафедри методики навчання, стилістики й культури української мови Національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Симоненко. – Якщо за часів СРСР українську можна було почути лише на ринку та вокзалі, то тепер 70% молодого покоління городян розмовляють українською. Роблять це не соромлячись без всякого тиску й примусу. На початку 90-х років минулого століття в місті були лише 2 україномовні школи. А вже в 2002 році залишилися лише дві школи з російською мовою навчання. Навіть російськомовні батьки намагаються віддати своїх дітей саме до престижних українських гімназій – №1 та №31. У супермаркетах продавці послуговуються лише українською. Від них можна почути нечасто вживані слова як "решта" замість російського "сдача". Джерелами русифікації залишаються соціальні мережі, російськомовна преса та, фактично, російськомовне телебачення.
Основною загрозою для української в Черкасах залишається російська?
Я б не сказала. Замість радянської двомовності тепер з'явилася загроза багатомовності. Молодь вживає багато слів із німецької, французької, польської, але найбільше – з англійської. За часів Радянського Союзу російська орфографія накладалася на українську. Зараз навпаки. В російськомовних соціальних мережах учні, які ніколи не вчили російську, пишуть "щастье", бо користуються звичною українською орфографією й не знають російської.
Раніше молодь соромилася своєї української. Тепер ситуація змінилася?
За Союзу українську соромилися, бо це була "селянська" мова передмість та райцентрів. Тепер ситуація змінилася докорінно. В Черкасах нерідко можна почути добірну українську мову. Саме це і є ознакою інтелігентності, нової культури містян. Мова поступово перебирається із села в місто й почуває себе там впевненіше.
Сторонні спостерігачі кажуть, що для досягнення мовного порозуміння в державі українцям треба вивчити російську, а росіянам – українську. Ви теж так вважаєте?
Абсолютно погоджуюся. Однак російську знають, практично, всі українці. Чого не скажеш про росіян. Російськомовні люди старшого покоління не відчувають потреби в знанні української: їм не треба влаштовувати кар'єру, здавати ЗНО. Вони задовольняються тим, що мають.
Але ж у Прибалтиці російська молодь вчить державні мови. Можливо, тому, що втратила почуття господаря держави, яке було притаманне росіянам у часи СРСР.
Там ситуація дещо інша. На відміну від української литовська, латиська, а, особливо, естонська мало схожі на російську. Тому вони змушені це робити. В Україні істотно різниться ситуація в різних регіонах. Якщо в Західній і Центральній частині держави політика до заохочування російської не має ніякого успіху, то на Півдні й Сході такого не скажеш. Колеги з Луганська й Одеси скаржаться, що після ухвалення останньої редакції мовного закону учні й студенти почали втрачати мотивацію до вивчення української.
1 
1264
Коментарі
38