Володимир Іванько, 36 років, знімає кімнату в селі Хотів — передмісті столиці. На роботу їздить старими "жигулями". Дорогою бере пасажирів-попутників.
— Заробляю на ремонтах квартир. Часто затримуюся допізна, підвожу на об"єкти матеріали й інструменти, так що без машини мені не обійтися, — пояснює. — За день намотую від 70 до 200 кілометрів. Пальне дороге. От і беру пасажирів, щоб трохи відкупити витрати.
Увечері Володимир під"їжджає до метро Либідська. Звідти відправляються маршрутки на Хотів.
— Остання відходить о 23.00, на неї завжди запізнюються двоє-троє людей, — продовжує чоловік. — Попутного транспорту нема, бо Хотів — у стороні від траси. Від метро 20 кілометрів. Вибору нема: щоб доїхати, мусять брати машину.
Звичайне таксі за виїзд у передмістя коштує 50–55 грн. Володимир пропонує довезти за 40 грн. Оплату пасажири ділять між собою. Чекати їх водієві доводиться близько півгодини. Біля метро він чергує двічі-тричі на тиждень.
Коментарі