2 вересня 1996 року Україна отримала власну валюту — гривню. У перший день реформи за курсом 100 тис. купонокарбованців за 1 грн перерахували ціни, тарифи, зарплати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, вклади громадян. Долар тоді коштував 1,76 грн.
— За 20 років гривня знецінилася у 15 разів, — каже економіст 42-річний Андрій Новак. — Час од часу уряд девальвує її, щоб експортери були конкурентоздатніші. Стали локомотивом економіки й вивели її з кризи. Ми переконалися, що це — помилкова стратегія. Ті, заради кого знецінювали гривню, не ставали конкурентоспроможніші. Більше своєї продукції не продавали на світовому ринку. Не тільки не перетворювалися на локомотив економіки, а навпаки — ставали її тягарем. Водночас платоспроможність громадян і підприємств, які не є експортерами, через знецінення національної валюти зменшується. У результаті живемо в умовах майже постійної економічної кризи.
Чи можна було уникнути знецінення гривні 1998-го, 2008-го і у 2014–2015 роках?
— Так. Курс формують три чинники: експортно-імпортний та платіжний баланси й динаміка державного боргу. Розумно регулюючи їх, мали б контрольований курс гривні. Але в експортно-імпортному балансі багато років створювали штучний дефіцит, бо закуповували надмірні об'єми російського газу. Якби не це, мали б збалансовану зовнішню торгівлю, а отже — й платіжний баланс.
Остання девальвація гривні частково зумовлена порушенням економічних зв'язків із Росією?
— Позаторік і торік ми вимушено, але позбулися головної причини валютних дисбалансів — величезних обсягів російського газу. 2014-го можна було уникнути такого глибокого знецінення нацвалюти. Падіння курсу нижче 10 гривень за долар — це наслідок неадекватної політики уряду й Нацбанку.
Коли гривня була найміцніша?
— 1996 року блискуче провели грошову реформу. Громадяни зберегли свої заощадження. Та хороша історія гривні не довго тривала. 1998-го відбулася її глибока девальвація. Причин усередині України для цього не мали. Але тиснув психологічний фактор — швидке і сильне знеціненння російського рубля. Українська влада запізно відреагувала.
Україна має стратегію щодо національної валюти?
— Це не стратегія, а тактика так званого плаваючого курсу. Наслідки бачимо останні два роки.
Які є інші стратегії національних валют?
— Одна з причин успіху економічно розвинених країн — стабільна, міцна грошова одиниця. Цим дається сигнал експортерам, що її не знецінюватимуть заради їхніх інтересів. Виробники змушені зменшувати витрати на виготовлення продукції й покращувати її якість. Звідси — економічний розвиток, прогрес, більші об'єми збуту продукції.
Є переваги у валют, що помірно знецінюються?
— Це залежить від характеру експорту. Експорт сировини й напівфабрикатів, як в Україні, підтримувати не можна. Варто заохочувати такий експорт, як у Японії, Південній Кореї. Вони продають за кордон високотехнологічну, дорогу продукцію з величезною доданою вартістю. Не може девальвація, а тим більше постійна, а тим більше глибока, бути джерелом національного розвитку. Вона породжує економічні кризи.
Чи всі функції валюти виконує гривня?
— Не виконує функцій накопичення, збереження. Мало кредитної функції. Гривня не є джерелом фінансової стабільності, економічного розвитку.
Чи можливо мати тверду валюту в державі, що розвивається?
— Можливо. Тверда національна валюта є одним із джерел економічного розвитку. Наприклад, у Бразилії та Індії вона зміцнюється.
Якою була б економіка України, якби долар коштував 10–15 гривень?
— Не було б настільки глибокого падіння доходів та рівня життя переважної більшості людей. Значно менше проблем мали б у банківській системі. Легше й під нижчі відсотки можна було б отримувати кредити.
Що потрібно зробити, аби повернути довіру до нацвалюти?
— Треба стабілізувати курс. У сьогоднішніх умовах це не складно. У нас позитивний баланс із зовнішньої торгівлі, задовільний платіжний баланс. І, що дуже важливо, масштабна зовнішня валютна допомога з різних джерел. Але бракує політичної волі.
Скільки заощаджень зберігається в гривні?
— Приблизно половина вкладів у банках — валютні. Вдома гроші зберігають у доларах, євро чи дорогоцінних металах. Це — один з елементів тіньової економіки. Вона сягає 45–55 відсотків усієї економіки.
2,8 мільярда паперових банкнот — 305 млрд грн, є в обігу. Монет — 12,4 млрд на суму 1,9 млрд грн. На кожного українця припадають 65 купюр і 278 монет. Найбільше в обігу купюр по 200 та 1 грн. Найменше — "двадцяток".
За рік зношуються купюри 1, 2 і 5 грн. 10, 20 і 50 грн не вилучають із обігу до трьох років. 100 та 200-гривневі купюри служать по п'ять-вісім років. 500-гривневі — на два-три роки довше. Монетами користуються близько чверті століття.
Середня зарплата була 52 долари
— Валовий внутрішній продукт України з 1996 року зріс удвічі. Тоді було 3380 доларів на людину, 2015‑го — 7810, — говорить Олександр Охріменко, 51 рік, директор Українського аналітичного центру.
— Житло 20 років тому в Києві коштувало менш як 100 доларів за "квадрат", зараз — 1370. Але тоді середня зарплата була 52 долари. І 100 доларів — добре оплачувана робота. Нині середня зарплата становить 200 доларів. Та люди шукають на 300–400.
Рівень життя населення виріс. 1996-го навіть бізнесмени купували вживані іномарки. 2001 року стали обирати нові машини. Це було диво. Мали три хвилі в економіці, коли українці починали жити краще — 1996–1998, 2002–2008 та 2010–2013 роки.
2 
1
Коментарі