Від $9,5 до $26 тис. коштують у Києві однокімнатні квартири за договором довічного утримання. Ціна залежить від віку пенсіонера, який проживає в помешканні. Оголошення про продаж такого житла в інтернеті розміщують переважно агентства нерухомості.
Право власності одразу переходить до покупця, кажуть рієлтори. Але у квартирі й надалі проживатиме попередній господар. Щомісяця йому потрібно давати 650–1500 грн на утримання. Після смерті пенсіонера помешкання можна буде продати чи оселятися в ньому. У деяких оголошеннях вказують, що за два-три роки колишнього господаря можна вмовити переселитися до будинку престарілих або купити йому житло в селі. Таким чином раніше отримати квартиру у столиці.
— Маю кілька таких. Зараз продаю "гостинку" на Лісовому масиві за 15 тисяч доларів. Бо терміново треба гроші. Площа — 23 "квадрати". Живе там 65-річний чоловік. Я його не провідую. Перераховую щомісяця 650 гривень на картку. Пропиває їх, — розповідає продавець Олександр. Прізвища не називає.
У Дніпропетровську однокімнатку за договором довічного утримання можна купити від $5 тис., у Львові — від $8 тис., Харкові — від $10 тис. У столиці найдорожче продають 2-кімнатку на Печерську, де мешкає 83-річна жінка. Одразу треба заплатити $40 тис. Щомісячне утримання становить 5 тис. грн.
— Єдина перевага договору довічного утримання — економічна. За квартиру платите набагато менше її ринкової вартості. Не сплачуєте державне мито, податок із доходів фізичних осіб. Зате ризиків набагато більше, — говорить голова правового комітету Асоціації фахівців із нерухомості Юрій Піта, 39 років.
— Договір може бути розірваний, якщо пенсіонер передумав. Пізніше можуть з'явитися спадкоємці, які через суд визнаватимуть угоду недійсною. Казатимуть, що договір уклали під тиском, обманом. Може статися, що за місяць пенсіонер помре. Поліція порушить кримінальну справу. Звинувачуватимуть, що покупець довів людину до смерті. Бо має прямий інтерес — аби швидше отримати житло.
Пенсіонера треба доглядати. Хоч посередники запевняють, що достатньо платити щомісяця певну суму. Бо основним обов'язком за договором утримання є саме догляд за особою похилого віку. Купівля ліків, продуктів, одягу тощо. Якщо цього не робити, а давати кількасот гривень на місяць, то за рік пенсіонер зможе заявити, що за ним ніхто не доглядав. Догляд треба підтверджувати квитанціями, чеками.
Ті, хто укладають договори довічного піклування, гроші пенсіонерові не дають. Вони купують продукти, ліки, платять за комунальні послуги. Їздять постійно, няньчаться, як із дитиною. Знайома уклала такий договір із сусідкою. Доглядала її певний час. Потім пенсіонерка запропонувала: хочу, щоб ця квартира перейшла до тебе.
Також варто звернути увагу на психічне здоров'я господаря житла. Обов'язково треба отримати довідку від лікаря, перш ніж укладати договір довічного утримання. Літні люди можуть не розуміти значення своїх дій.













Коментарі
1