— Зараз дуже великий дефіцит робітників на підприємствах. Люди бригадами звільняються і їдуть за кордон. Дійшло вже до того, що почали вішати оголошення на стовпах: "Приведи на роботу друга і отримаєш 200–300 гривень премії", — каже 34-річна Інна Новицька, власниця компанії з підбору персоналу "Нова персона".
У яких галузях найбільший дефіцит кадрів?
— Бракує металургів, машинобудівників, шахтарів, — продовжує Інна Новицька. — Великий дефіцит кадрів у легкій промисловості. Швачки масово поїхали на роботу в Польщу, Чехію, Росію. Три роки тому зарплати в них в Україні були дуже малі, десь 700–800 гривень. Мало хто хотів іти на таку роботу. Багато жінок поїхали на заробітки. Зараз роботодавці пропонують швачкам 7–10 тисяч гривень на місяць.
Будівельників не вистачає. Багато вітчизняних будівельних компаній працюють на території Польщі, Чехії. Укладають договір підряду і пропонують свої послуги. Роботодавці просять знайти зварювальників, виконробів, бетонників, мулярів. Це зараз дуже затребувані фахівці.
Дефіцит у сфері обслуговування — не вистачає офіціантів, підсобних робітників. Вони теж масово поїхали за кордон. Багато ресторанів потерпають від нестачі кадрів. Ще шеф-кухаря можна переманити, вакансію адміністратора закрити. А ось на інші спеціальності попит зріс.
Яких ще фахівців не вистачає?
— В Україні не вистачає ІТ-фахівців, менеджерів із продажу, клієнт-менеджерів. Дуже зріс попит на HR-фахівців (фахівець із підбору кадрів — ГПУ). Багато організацій задумалися, що їм потрібні такі працівники. Щоб не тільки займалися підбором кадрів. Але й корпоративною культурою, щоб знизити кількість звільнень.
Також затребувані медичні представники, фармацевти, провізори. Відтік робочої сили є навіть серед економістів і бухгалтерів. Багато їдуть за кордон, працюють не в своїй сфері. Хороші бухгалтери зараз на вагу золота. Їх передають із рук у руки. Якщо раніше відкриваєш вакансію, і приходить три-сім резюме за день, то зараз — тиша. Агентствам доводиться переманювати фахівців.
Назвіть середні зарплати.
— У ІТ-фахівців зарплата залежить від професійного рівня. Розробники програм мають від 2 тисяч доларів. Тестувальники менше. Менеджери з продажу — 10–15 тисяч гривень. Це мінімум. Багатьох цікавить відсоток від продажів, а не ставка. Вона в цій спеціальності теж зросла. Три роки тому було 3–4 тисячі. Зараз — від 5 тисяч. Клієнт-менеджери — ставка від 10 тисяч гривень. Середня зарплата — від 20 тисяч і вище. Медичні представники — від 20 тисяч, провізори — від 10. Залежно від регіону, міста. Ресторанні працівники — ставка 3–4 тисячі. Все залежить від закладу. Головний бухгалтер — від 20 тисяч. Є фахівці, які отримують і 10 тисяч доларів. Залежить від масштабів підприємства. HR-фахівці — 5–10 тисяч гривень.
Як змінилися стосунки між роботодавцями і працівниками?
— Багато роботодавців намагаються, щоб зарплати були конкурентоспроможні щодо польських. Електрозварники за кордоном отримують близько 20 тисяч гривень. Наші роботодавці раніше готові були платити 7 тисяч. Зараз зарплата збільшилася вдвічі. Якщо фахівець хоче звільнитися, керівники підприємств проводять бесіди. Переконують, що вигідніше працювати вдома. Стаж буде йти й так далі.
Деякі ще вказують в оголошеннях бажаний вік співробітника, стать. З 2013 року це заборонено законом. Не можна відмовляти в роботі за статевою та віковою ознаками. Але більшість роботодавців вже відмовляються від таких обмежень. Головне — працівник повинен себе презентувати правильно. Акцент іде на особисті якості і на бажання працювати.
Змінився світогляд працівників. Люди не терплять хамського ставлення, погроз керівництва. Одразу звільняються, бо є альтернатива на ринку праці.
Що чекає на ринок праці України в майбутньому?
— Дефіцит кадрів спостерігається останні два роки. За неофіційними даними, близько 10 мільйонів українців виїхали на роботу за кордон. І прогнози не надто втішні. Чехія, Прибалтика спрощують для українців працевлаштування. Працівників буде все менше й менше. Можливо, Україні теж доведеться запрошувати на роботу іноземців.
Найбільша проблема з кадрами буде на виробництвах. Тому що молодь зараз, якщо є можливість, їде вчитися за кордон. Працювати теж планують там. Якщо нічого не зміниться, через 5–10 років ситуація стане критичною.
Що має змінитися?
— На державному рівні повинні відбутися зміни. Роботодавців можна зрозуміти. Працівники вимагають підвищення зарплати. А як можна її підвищити, якщо це стане впливати на собівартість продукції. Порівняно з китайськими аналогами, вона й так неконкурентоспроможна. Держава повинна підтримати роботодавців зниженням податків, наданням субсидій, пільг.
7 
35413
Коментарі