— У мене був цех кондитерських виробів, виготовляв іриски. Не мав можливості їх пересилати по Україні великими партіями. Звертався до Укрпошти, але там не запропонували якісних послуг. Тому виникла ідея створити кур'єрську службу, що швидко доставлятиме відправлення від дверей до дверей, — каже 40-річний Володимир Поперешнюк, співвласник компанії "Нова пошта".
Зустрічаємося в готелі "Едем Резорт" у селі Стрілки Перемишлянського району на Львівщині. Поперешнюк приїхав на бізнес-конференцію "Від великого до хорошого: час сміливих підприємців".
Як наважилися скласти конкуренцію монополісту ринку Укрпошті?
— Ми не орієнтувалися на Укрпошту, не вважаємо її конкурентом. Швидше брали досвід міжнародних експрес-перевізників UPS, FedEx. Хоча в державній компанії так не думають, — сміється. — Кожен новий начальник ставить питання: що робити з "Новою поштою"? Постійно готують проекти, аби захопити певні напрямки.
Чотири роки тому в нас з'явилася послуга — людина може забрати посилку у відділенні. Цим нагадували Укрпошту. Запровадили послугу, бо багатьом клієнтам так зручніше, ніж коли їм привозять посилку під двері.
Орієнтуємося не на конкурента, а на клієнта. Компанія "Розетка" не одразу стала працювати по всій Україні. Спочатку мала офіс лише в Києві, згодом — у великих містах. Коли почали співпрацювати з нею, з'явилися клієнти по всій Україні. Багато наших клієнтів "народилися" пізніше за нас. В Укрпошти — свій ринок. Єдине, де можемо пересіктися, — це міжнародні доставки. У законодавстві є пункт — міжнародні пересилання через Укрпошту можна здійснювати без сплати мита, за спрощеною процедурою. Ми такої ліцензії не маємо — за кожну посилку платимо мито. Буває, клієнти працюють із нами по Україні. А через Укрпошту отримують товар із Китаю.
Скільки вклали в компанію?
— Мали 7 тисяч доларів стартового капіталу. Ці гроші пішли на зарплати, оренду приміщень. Відкрили три відділення — у Києві, Полтаві та Харкові. Керувалися принципом: Київ — столиця, Харків — місто-мільйонник, у Полтаві ми працювали. Протягом року запрацювали в шести містах. У райцентрах почали відкривати відділення за франчайзинговою моделлю — на місцях шукали підприємця для співпраці. Він мав бути хорошим менеджером. Надавали право користуватися нашою маркою.
Були розчарування?
— Бізнесмени часто скаржаться на кризу. А мені вона допомогла зробити бізнес. У 17 років хотів бути космонавтом. Коли навчався в інституті, зрозумів, що не хочу бути бідним. Тому не стану вченим, інженером. Це були 1990-ті — гуртожиток, економічна депресія. Жили бідно, а за вікнами їздили дорогі іномарки. Й мені хотілося в них їздити. Не думав, звідки вони у людей. Бачив свій шлях — бізнес. Після інституту пішов працювати менеджером із продажу кукурудзяних паличок. За півроку компанія збанкрутувала. Мої батьки теж втратили роботу. Мама — інженер-технолог, тато — інженер-механік, я — інженер-конструктор. Мали створювати собі робочі місця. Взяли в оренду приміщення, робили кондитерські вироби. 2001 року з'явилася "Нова пошта".
Кожна криза показує твої слабкі сторони, мотивує до дії. Як на ринку починається депресія — розвиваємося. Під час останньої кризи відкрили представництва "Нової пошти" в Молдові та Грузії.
Як на компанію вплинула окупація Криму, війна на Донбасі?
— Втратили там 80 відділень. У Донецьку був сортувальний центр, який тільки-но збудували. Не знаю, що зараз із ним.
За якими критеріями берете на роботу?
— Не прощаємо, якщо працівник нахамив клієнту. Якщо прийшов на роботу випивший, буде попередження. Але не звільнимо. Якщо часто запізнюється — теж треба робити зауваження. Вважаю, що людей потрібно пробачати. У нас немає стандартів на відділеннях. Як правило, на роботу приходять молоді люди. Постійно повторюємо працівникам: клієнт платить нам зарплату, це — наше майбутнє.
Зарплата кур'єра раніше залежала від кількості місць, куди доставляв посилки. Тепер переходимо на ставку плюс бонус. Важливим стимулом є кар'єрне зростання. У нас працюють менеджери, які починали бухгалтерами. Тепер керують мережею. 2008-го вантажникам платили 1000 доларів. Тоді всім потрібні були працівники. Тому ми підвищували зарплату, аби до нас йшли. Зараз доганяємо долар, але повільно.
Що заважає економіці України розвиватися?
— Сьогодні ми посідаємо 83‑тє місце в бізнес-рейтингу світу. Умови гірші, ніж у Білорусі, Росії та Молдові. Бізнесменам не потрібні спеціальні урядові програми. Просто нехай не заважають, зменшать податки. Треба проводити тотальну приватизацію. Якщо буде багато бізнесу, з'являться робочі місця. Працівники отримуватимуть високу зарплату.
2 200 відділень "Нової пошти" працює в Україні. Компанія має 37 сортувально-перевантажувальних терміналів. Торік обслужили 5 млн клієнтів, перевезли понад 100 млн посилок.
18 000 осіб працюють на "Новій пошті". В автопарку є 3000 службових машин. Щодня обробляють дві-чотири тисячі посилок. Компанію заснували 15 років тому полтавські підприємці Володимир та Інна Поперешнюки, В'ячеслав Клімов. За шість років "Нова пошта" стала прибутковою.
На обід витрачає 100 гривень
— Вважаю себе багатою людиною. Хоча бувають дні, коли на себе не витрачаю жодної копійки, — каже співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк. — Зранку дружина готує сніданок, на обід йде 100 гривень. Машину не заправляю, є водій. Із дружиною маємо спільний бюджет. Бере грошей, скільки їй потрібно.
Поперешнюки виховують чотирьох дітей — 17, 13, 6 та 2 роки.
— Їм гроші не потрібні — мають їжу, одяг, усе необхідне. У майбутньому буду думати, як збудувати систему, аби, з одного боку, діти були забезпечені. З другого — розуміли, що гроші потрібно заробляти. Вони всі хочуть бути підприємцями. Старша донька мріє про мережу ветеринарних клінік.
4 
1
Коментарі