Житель столичної Воскресенки Олександр Новоселов, 44 роки, заробляє, ремонтуючи годинники. Несправні хронометри приймає у вихідні поблизу входу на столичний ринок "Троєщина". Олександр — інвалід другої групи: лівий бік паралізувало після інсульту. Кволу руку підв"язує хусткою. Годинники ремонтує правою.
Киянка Тамара Кунаєва, 62 роки, про годинникаря Новоселова почула від сусідів.
— Годинник упав з руки у воду. Олександр подивився і каже: "Іще кілька днів — і викинули б", — розповідає Тамара Кунаєва. — За тиждень повернув полагоджений.
За ремонт Олександр бере менше грошей, ніж у майстернях.
— Ціна залежить від того, скільки коштує годинник, — каже майстер. — Ремонт найдешевого обійдеться в 5–10 гривень. У майстерні — щонайменше 19 гривень і тримісячна гарантія. А я цілий рік даю.
Ціни у майстернях ремонту годинників різняться на гривню-другу. На вул. Закревського, 21 (Троєщина) чищення годинникового механізму обійдеться у 20 грн. Майстри на вул. Кібальчича, 20 (Дніпровський р-н) та на вул. Ярославській, 6 (Поділ) за однакову ціну — 6–10 грн — поміняють просте скло, кришталеве обійдеться у 35–60. Новий ремінець у майстернях по просп. Оболонському, 26 (Оболонь) та на вул. Грінченка (Хрещатик) обійдеться у 10–50 грн.
На Троєщинському ринку Олександра можна знайти з 10-ї до 16-ї години. Новоселов — колишній військовослужбовець. Після 10 років у армії пішов працювати в "Київдержбуд" начальником цеху. 1990-го в нього був мікроінсульт.
— Усі відвернулися, — розповідає Олександр. — Нарахували мені 25 гривень пенсії. Щоб якось вижити, пішов шукати роботу. Узяли в "будку" на вул. Закревського ремонтувати годинники. Чотири роки лагодив усе, що до рук потрапляло — так і навчився. За перший тиждень на Троєщинському ринку заробив стільки, скільки в "будці" платили за місяць. Два роки відкладав гроші на інструменти. Коли паяв кварцовий годинник, то паяльник тримав у зубах. Згодом сам виготовив пристосування для роботи однією рукою. Фікс-пружинку на протиударному механізмові ставлю за півтори секунди, видаляю гвинти без голівок, перевіряю заряд батарей, чищу, змазую, замінюю деталі. Маю до сотні постійних клієнтів. За день 10–15 годинників приносять, переважно наручні.
Найлегше ремонтувати дорогі годинники, каже Новоселов.
— У них майже немає браку, не те що в китайських, — пояснює. — А от до швейцарських запасні деталі треба виточувати. Такий ремонт на два тижні затягнеться.
Коментарі
1