"Нововведення найбільше зачепить трудових мігрантів"

У Верховній Раді пропонують створити єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб, індивідуальних банківських сейфів. Доступ до нього надати правоохоронним, контролюючим органам.

Створення реєстру може призвести до погіршення захисту приватної інформації та зниження довіри до банків, застерегли в Нацбанку.

— Відомі випадки, коли податкова й митниця зливали бази даних на чорному ринку. Можна тільки уяви­ти, що буде, якщо ці структури отримають доступ до банківської таємниці. Злодії зможуть купити базу і дізнатися, скільки грошей тримає на депозитах будь-хто з громадян, — каже фінансовий експерт 43-річний Олексій Кущ. — Зараз банківську таємницю розкривають в індивідуальному порядку. Податкова чи поліція має запросити конкретну інформацію. Обов'язково вказати підставу — рішення суду чи кримінальна справа. А тепер мова йде про реєстр, до якого контролюючі органи матимуть автоматичний доступ.

Нововведення найбільше зачепить трудових мігрантів, підприємців. Наприклад, людина приїхала із заробітків і придбала квартиру за мільйон гривень. Якщо реєстр запрацює, при купівлі нерухомості задекларують приріст майнового стану на мільйон гривень — вартість квартири. А доходів задекларованих у власника не буде. Держава стягне податок з усієї суми. У створенні реєстру бачу тільки мінуси. Можна буде "кошмарити" людей. Коли у когось є депозит, але немає підтверджених доходів.

В Україні люблять порівнювати внутрішню ситуацію з іншими країнами, де банківська таємниця поступово зникає. Але ми повинні звертати увагу не на Швейцарію 2020 року, а на Польщу 1990-х чи Італію ­1980-х. Тоді не дивилися на походження коштів. Це призвело до того, що майже весь капітал пострадянського простору втік у європейську банківську систему, передусім — швейцарську. Зараз вони досягли значного розвитку, тому вже нецікаво залучати сумнівний капітал. Україна лише за 10 років зможе досягнути стандартів Західної Європи. Нашій банківській системі потрібні гроші. Звичайно, треба фільтрувати корупційні чи тіньові кошти. Але величезний масив грошей, зароблених українцями, треба залучати в банківську систему за рахунок спрощення процедур, посилення захисту банківської таємниці.

12 тисяч гривень зарплати пропонують фахівцям з роботи з простроченою заборгованістю. Таких називають колекторами. Обіцяють премії за кожен повернутий борг. Деякі роботодавці розігрують серед найкращих працівників цінні призи — телефони, путівки. Вакансії є в банках, фінансових установах і фірмах, що торгують технікою в кредит. Також набирають людей компанії з повернення боргів.

×