— Мене взяли на роботу після п'яти хвилин співбесіди, — каже киянин Роман Кащенко, 27 років. Він влаштовувався менеджером із продажу в будівельній компанії.
— Прийшов, зняв пальто, представився. А товстий бородатий дядько у своєму задимленому кабінеті каже: "Мені байдуже, як тебе звати і хто ти. Розкажеш про це потім. Продай мені це алое". Я взяв вазон із підвіконня і почав йому впарювати. Сказав, що алое корисне для курців, листя допомагає від кашлю. Під час розмови описав, як продавав дорогі ліки у фармацевтичній компанії. А вони дають такий же ефект, як це недороге алое. Він почав заперечувати, торгуватися. А потім розсміявся. Сказав: "Ти справжній брехун, але продавати вмієш. Беру тебе на роботу".
На попередніх 10 співбесідах чоловікові відмовили.
— Запитали, які маю негативні риси в роботі. Сказав, що завжди погоджуюся працювати за символічну плату в сумнівних компаніях. Звідти мені так і не зателефонували. На співбесіді в магазині меблів не сподобалося, що на прохання розповісти про себе, почав говорити про червоний диплом, одруження, про захоплення футболом і тенісом. А про свій професійний досвід було лише два речення.
29-річній Олені Кравець зі Львова відмовляли також на співбесіді. Влаштовувалася копірайтером у рекламну компанію.
— Менеджер із набору персоналу запитала, як ставлюся до випивки і клубної тусовки. Сказала, негативно. Менеджер відповіла, що я не зможу якісно співпрацювати з горілчаними та пивними компаніями. А також порадила не приходити на такі співбесіди вчасно. Креативні люди мають запізнюватися.
До співбесід потрібно ретельно готуватися, продумувати відповіді на елементарні запитання, виписати власні до роботодавця. Продивитися, чим займається компанія, як про неї відгукуються в інтернеті, радить експерт порталу працевлаштування jobs.ua 29-річна Вікторія Котлярова.
— Молодим спеціалістам раджу відвідувати якомога більше співбесід — це дуже корисний досвід. Після цього поводишся з роботодавцем більш упевнено. Я, наприклад, коли шукала роботу, тричі на день ходила на співбесіди й за три тижні працевлаштувалася. Також бажано вдома тренуватися розповідати про себе. На самій співбесіді не боятися запитувати про умови праці, зарплату, відпустку, дрес-код.
Співбесіди можуть бути індивідуальними і груповими.
— Для шукача роботи вигідніше йти на індивідуальну. Там спокійно можна розповісти про себе. Бо на групових треба конкурувати з кількома особами. Такі влаштовують, щоб перевірити комунікативні навички майбутніх працівників.
У крупних міжнародних компаніях співбесіди проходять у декілька етапів. Під час першого — тести, на другому — співбесіда з менеджером із підбору персоналу, на третьому — з керівником відділу, на четвертому — зі службою безпеки компанії.
— У крупних фірмах часто запитують про історію компанії. Це щоб зрозуміти, наскільки людина зацікавлена працювати саме тут. Інколи на людину з порогу починають кричати, критикувати. Це називається стрес-інтерв'ю. Його проводять, аби перевірити стійкість людини в екстремальних ситуаціях.
Якщо не вдається прийти на співбесіду, бажано передзвонити роботодавцеві.
— Така елементарна ввічливість дуже добре презентує людину. Переважна більшість шукачів роботи цього не роблять.
Ким ви бачите себе через п'ять років
Запитання, які найбільше не люблять ті, хто шукає роботу. Опитування провів портал rabota.ua.
— Чому ми повинні взяти саме вас?
— Ким ви бачите себе через п'ять років?
— Які маєте сильні і слабкі сторони?
— Розкажіть про свої найбільші здобутки?
— Яким прикметником можете охарактеризувати себе?
— Які маєте хобі й захоплення?
— Які пропозиції щодо працевлаштування отримували в інших фірмах?
— Розкажіть про особисте життя.
— Чому звільнилися з попереднього місця роботи?
1 
1
Коментарі