Назар Хорик, 47 років, по вихідних продає у Львові книжки. Бере їх із власної бібліотеки, яку його покійна мати збирала все життя.
— У нас вдома книжок було, як сміття — лежали горами під стіною у нашій двокімнатній гостинці, — розповідає чоловік. — Мама у мене була схиблена на книжках. Працювала вчителькою. Відкладала гроші із зарплати, щоб замовити книги у магазині. Я їх ніколи не читав. Батько ж у мене був водієм і читав лише газети. Я раніше майже бомжував, бо роботи не можу знайти. Збирав пляшки та макулатуру. Чотири роки тому почав виносити книги на макулатуру, але мій друг порадив продавати їх — так дорожче виходить.
Хорик продає за вихідні 25–30 книжок. Більше 10 грн не просить — так швидше розходяться. Виходить 200 грн на тиждень і приблизно 800 на місяць. Сто гривень Назар віддає за комунальні платежі. Решту — витрачає на горілку та оселедці.
— Я людина щедра, пригощаю друзів, — хвалиться Назар. — За три з половиною роки продав десь три тисячі книжок. Я порахував, що за півроку вони закінчаться. Не знаю, що далі робитиму.
2 
1
Коментарі