— Працівників шукаємо в нашому регіоні. Набираємо з сіл і міст. Умовляємо, переманюємо, — каже 68-річний Віктор Гречук, керівник агрофірми "Світанок" у селі Новоселидівка Мар'їнського району на Донеччині.
Підприємство працює з 1996 року. Орендує 4 тис. га землі, має 1 тис. голів великої рогатої худоби. Працює 140 осіб.
— Є проблема з механізаторами, водіями, доярками, зварювальниками, ветлікарями. Раніше в нас було училище, яке випускало по 100 механізаторів на рік. Сьогодні там навчаються 15 осіб. У Красногорівці технікум готував ветлікарів і зоотехніків. Уже не працює. З інших областей їхати до нас не хочуть, бо поруч тривають бойові дії.
Середня зарплата в агрофірмі — 9 тис. грн. Виплачують двічі на місяць.
— З 2000 року не знаємо, що таке затримка виплат. Платимо працівникам від "мінімалки" до 25 тисяч гривень. Найбільше мають трактористи. В них менше 13 тисяч гривень не буває. Людей треба заохочувати лише достойною зарплатою, щоб вони нікуди не виїжджали. В нашій агрофірмі всі працюють офіційно, чесно платимо податки. Три роки тому, коли збирали гарні врожаї, то могли купляти нову техніку. А хто ж не піде працювати на новий трактор чи комбайн, та ще й з достойною зарплатою? Завдяки цьому переманили чимало спеціалістів. 120 працівників на роботу привозимо автобусами. Найближче — за шість кілометрів, а є й за 18. Даємо тим, хто хоче, гуртожиток зі зручностями. Можемо поселити 25 осіб. Є їдальня.
Державі треба звернути увагу на Донеччину, Луганщину та частину Запорізької області. Ми працюємо в зоні ризикованого землеробства. Таке поняття існувало ще в радянські часи, колгоспи мали пільги. Тепер нас прирівнюють до всіх регіонів. Улітку в нас випадає мало дощів, тримається висока температура. Як би не старалися, не маємо тих урожаїв, що в Центральній Україні. Збираємо втричі менше. А ціна на зерно скрізь однакова. Щоб хоч якось покращити озимину, потратили останні кошти на друге підживлення. Маємо надію зібрати пшениці хоча б 30–40 центнерів із гектара. Наші районні та обласні керівники завжди завищують показники для міністерства. І там бачать, що Донеччина дає гарні врожаї. Насправді, останні два роки влітку стояла спека до 40 градусів. Мали погані врожаї, через це не могли оновлювати техніку. Європейським фермерам на обробку гектара землі держава виплачує по 300 євро. Нам хоч би по 100 давали.
Наше господарство впродовж 20 років займалося свинарством. Тримали по шість тисяч голів. Два роки тому довелося вирізати, бо невигідно. Така сама доля чекає і на велику рогату худобу. Від держави в рік на 340 корів отримуємо 1,5 тисячі гривень дотації. Молоко закупляють на 1 гривню дешевше, ніж в центральних областях, — додає Віктор.
2 
1
Коментарі