— У Донецьку ходила на майстер-класи, де навчали пекти пряники. Влітку позаторік із чоловіком та дітьми виїхали з міста. Залишилися без роботи. Оселилися в Дружківці. Шукали спосіб прогодувати дітей і заняття, аби не впасти в депресію. Вирішили пекти на замовлення, — говорить 36-річна Наталія Рак. Заснувала майстерню "Прянівіль".
Якось поділилася фотографіями солодощів у соцмережах. Мені написала дівчина зі Слов'янська. Спитала, чи продаю такі. Отримала перше замовлення на 100 гривень. Пряник розміром із долоню коштує 25—35 гривень. Більші — по 50—70. У Дружківці небагато людей можуть собі дозволити купити їх. Замовляють із Харкова, Рівного, Запоріжжя, Львова, Дніпра, Києва. Дарують випічку на весілля, дні народження, випускні в школах, дитячих садках.
Пекти й розмальовувати пряники допомагає чоловік. Стартового капіталу для початку власної справи не знадобилося. Печемо в звичайній духовці. Витрати тільки на продукти — борошно, мед, цукор, яйця. Невдалі партії з'їдаємо самі.
Півроку експериментувала зі смаком випічки. Пробувала робити шоколадні пряники, медові. Вибрала останні. Бо вони можуть зберігатися рік. Розробили кілька серій пряників — дитячі з героями мультфільмів, романтичні на весілля, із фотографіями. Зображення друкуємо на вафельному папері харчовими барвниками. Вони їстівні. Якось дівчина замовляла на день народження коханому великий пряник із їхньою спільною фотографією. Фірми купують солодощі зі своїми логотипами. На День учителя готували букет із пряників, медаль "Найкращий вчитель".














Коментарі