Киянин Василь Ткалич, 21 рік, із друзями відкрив магазин-склад автозапчастин неподалік столичного метро Видубичі. Утрьох вклали у власну справу 150 тис. грн.
Спеціалізуються на автозапчастинах до вантажівок, автокранів, тракторів і спецтехніки. Посада Ткалича — директор із продажу.
— За кілька тижнів оформили всі документи, підшукали приміщення у промисловій зоні, в Деревообробному провулку, — розповідає чоловік. — Грошей вистачило на оптову закупівлю товару, сплату податків і оренди. Стелажі робили власноруч.
Склад розташований в одноповерховій цегляній прибудові на 40 кв. м. Кабінет — у тісній кімнатці 2 на 4 м.
— Комп"ютери й офісні меблі — столи, стільці, шафки — поприносили з дому, — продовжує Василь.
Працівників не наймають — справляються вчотирьох. Ведуть бухгалтерію, поповнюють базу клієнтів. Від продажу кожен отримує 10%. Оренда обходиться дорого, каже Ткалич. Однак не зізнається скільки.
Раніше Василь Ткалич два роки набував досвіду в інших фірмах із продажу автозапчастин. Так навчився розбиратися в ходових і дефіцитних деталях.
— До нас звертаються по вузли, яких більш ніде в Києві й не купиш, — запевняє Василь. — Товар закуповуємо на оптових базах. На попередніх роботах зав"язав контакти з постачальниками. Вони дають знижку до 30 відсотків.
В "Автозапчастинах" у Деревообробному провулку можна купити поворотний круг до автокрана. Коштує 20 тис. грн. Інші магазини привезуть такий товар хіба що під замовлення й за передоплатою.
— Інколи клієнт хоче багато запчастин одного виду — й одразу. Стільки в нас може й не бути. Тому з оптовиками домовляємося про термінову доставку.
Досвід отримав у інших фірмах. Знає постачальників. Вони дають знижку до 30 відсотків
Найдорожчі в магазині — двигуни, 40–45 тис. грн. Гідропривід автокрана — 7–15 тис. грн, гідробаки до тракторів — 5–7 тис. грн. Магазин ставить націнку в межах 30%.
— Більше не можна. Це не модний одяг, щоб наварювати на ньому 100 відсотків. За завищеною ціною ніхто не купуватиме, — пояснює Василь.
Киянин Сергій Тугарьов, 27 років, у "Автозапчастинах" часто купує деталі до свого КамАЗа.
— Сьогодні купив блочок за 500 гривень, але зазвичай закуповую товару в середньому на тисячу гривень, — говорить водій.
Уранці в магазині вже побували троє покупців. Усіх клієнтів Василь Ткалич заносить до бази. Знає їх на ім"я.
— Нехай навіть покупець зайшов лише по банку мастила, обов"язково запишемо телефон, — запевняє Ткалич. — Так і намагаємося розвивати свій бізнес.
Щомісяця вторговують 40 тис. грн. Цього вистачає, аби справа була прибутковою. Після сплати податку — 20% від обороту — й оренди залишається "навар" — 10 тис. Його власники ділять між собою. Кажуть, що хочуть збільшити кількість покупців, щоб мати 10–15 осіб на день.
— Клієнтів вишукую де тільки можна, — говорить Василь. — Обдзвонюю автопідприємства за телефонним довідником, газетними оголошеннями, інтернет-сайтами. Питаю, які запчастини їм потрібні, та пропоную скуповуватися в нас.
За рік Василь Ткалич із компаньйонами планують відкрити нову точку.
2 
1
Коментарі
2