Неподалік площі Ринок у Львові, прокладаючи кабель, відкопали плити з вапняку — залишки Краківської брами.
— Це найважливіша знахідка для міста за останні 200 років, — каже історик Петро Радковець, 42 роки. — Науковці нарешті побачили, як насправді виглядала Краківська брама. Докладних зображень пам"ятки не збереглося, є лише доволі гіпотетичні описи.
Збудовану 1386 року споруду спочатку називали Татарською, Поганською, Сарацинською, бо в цій частині міста жили татари. Потім їх вигнали за міські мури, а з середини XV ст. за брамою закріпилася нова назва — Краківська.
— Звідси починався великий шлях на Краків, — показує перед собою президент благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини Львова" Андрій Салюк, 39 років. — До міста у середньовіччі можна було потрапити лише через дві брами — Галицьку та Краківську. Ключі від них зберігаються у Львівському історичному музеї.
Під плитами Краківської брами з вапнякового каменю виявили фрагменти замощення та інженерні комунікації. Історики вважають, що знахідку варто музеєфікувати — накрити міцним прозорим склом, а по контуру вимостити бруківкою іншого кольору чи фактури, ніж решта бруку.












Коментарі