Поліське урочище Смольна в Ратнівському районі Волині епідеміологи називають "природним вогнищем поширення кліщового енцефаліту". Це єдине місце в Україні, де енцефалітний кліщ живе численною колонією. На один кілометр лісової стежки — чотири кліщі при нормі один кліщ. 1995 року тут зафіксували рекордну кількість кліщів — 11 на 1 км стежки.
Урочище Смольна починається від села Сільце. Кожен його житель хоч раз, але витягав із тіла кліща. Дехто хворів на енцефаліт.
— Я вже хворів і маю імунітет. Тепер зі Львова щороку приїздять медики, платять мені сорок гривень і беруть у мене 70 грамів крові. Кажуть, виробляють із неї імуноглобулін проти кліщового енцефаліту, — показує покусану кліщем ногу місцевий старожил Василь Войтюк, 67 років.
Масові випадки захворювання на енцефаліт у Ратнівському районі почали фіксувати після війни. Його плутали з лихоманкою і лише згодом зрозуміли, що хворобу поширює кліщ. 1995-го на енцефаліт захворіло 45 селян. Цей спалах отримав назву Волинська епідемія. Кажуть, що енцефалітний кліщ мігрував до нас із білоруських лісів. У сусідньому Малоритському районі Білорусі на енцефаліт тоді хворіли сотні людей.
Нині Ратнівський район має статус зони підвищеного ризику захворювання на енцефаліт. У селах Гірники, Кортеліси, Доманове, Жиричі (загалом 19 сіл) на стовпах розвішані листівки-попередження: "Обережно, кліщ". Майже чотири тисячі селян щороку проходять вакцинацію.
Кров ссуть голодні самки
— Інфікований відчуває загальну слабкість, дратівливість, головний біль. Згодом температура тіла підвищується до сорока градусів. Починають боліти м"язи, паморочиться голова, постійно нудить. Без медичної допомоги хворому загрожує ураження центральної нервової системи, — розповідає заввідділом обласної санепідемстанції Людмила Шахраюк, 47 років.
Закутавшись в одяг з голови до ніг, ми з епідемологом із Ратнівського району Олексієм Головачем, 62 роки, йдемо лісом. Ніби на замінованому полі обстежуємо кущ за кущем. Нарешті знайшли чорну цятку під дубовим листком.
— Такі худі лише голодні кліщі. Ситі, сам бачив на худобі, досягають розмірів вишні, — здалеку показує на кліща.
Кров ссуть голодні самки. Вони ховаються на листі дерев і кущів на висоті до півтора метра. Звідти вловлюють бодай слабке тепло й стрибають на людину, собаку, худобу чи звіра. Одразу шукають оголені шию, живіт або пах. Голова зникає в тілі жертви, а черево залишається ззовні. Інфекція передається зі слиною комах.
— Енцефаліт кліщі підхоплюють від щурів та мишей й передають її в спадок одне одному до сьомого покоління, — каже ентомолог обласної санепідемстанції Жанна Пархом"юк, 33 роки.
Струшуючи з курток уявних кліщів, виходимо на узлісся урочища Смольна. За спиною у нас скрипить щит із написом: "Обережно. Природне вогнище енцефаліту". Поглядом проводимо діда з кошиком для ягід, який прямує до лісу в одній футболці.
— Та чого їх боятися. Купив за 18 гривень вакцину, зробив укол та й по тому, — пояснив дід.
Якщо вкусив кліщ
— Не намагайтеся вирвати кліща з тіла. Ліпше змастіть місце укусу кремом, олією або смальцем. Кліщу забракне кисню, бо доки його щелепи у вашому тілі, дихає він черевом. Потім, через 10–15 хвилин, кліща поволі розхитуйте і витягуйте, — радить головний санітарний лікар Волинської області Наталія Янко. — Якщо голова кліща зосталася в тілі, негайно зверніться до лікаря.
За останнє десятиліття на Волині енцефалітом заразилися 133 особи. Цьогоріч зареєстровано три випадки захворювання кліщовим енцефалітом.
2 
1
Коментарі