Міліція Самбора заявила про розкриття вбивства 22-річної Оксани Топольницької. За підозрою в скоєнні злочину затримали неповносправного парубка Андрія Гаврана, 27 років. Але жителі Самбора переконані, що міліція схопила не того — справжній злочинець гуляє на волі.
31 травня двірничка знайшла труп дівчини в кущах на площі Ринок. На місце злочину приїхала міліція, зібралося багато зівак. Поцікавитися, що діється біля ратуші, також підійшов випадковий перехожий — це був батько загиблої Микола Топольницький. Чоловік працює на пошті водієм і саме поспішав зранку на роботу. Тіло його доньки було в синцях, потилиця розбита. Прикраси, гроші, дорогий мобільник залишилися з нею.
Топольницькі мешкають неподалік ратуші в квартирі чотириповерхового будинку. Мама Оксани на заробітках в Італії (кожна друга родина в Самборі має заробітчан), старший син живе зі своєю сім"єю окремо. У березні Оксана закінчила економічний факультет Львівського університету імені Франка й повернулася додому. Працювала, стажувалася в фотосалоні. Увечері 30 травня дівчина повернулася додому від подруги, повечеряла з татом і о 21.30 кудись пішла.
— Думав, їй хтось подзвонив і вона вибігла на кілька хвилин. Я не питав куди. Оксана ніколи не гуляла допізна, — згадує батько. — Ліг спати, і вже зранку побачив, що її немає.
Самбір затишний. Тут хоч і мешкає 40 тисяч людей, але метушня помітна лише на базарі. У старому місті можна спокійно погуляти, милуючись високою ратушею, грандіозним костелом із органним залом. У церкві Різдва зберігаються мощі святого Валентина, покровителя закоханих.
Убивство Оксани збурило городян: більш зухвалого злочину за останні роки не пригадує ніхто. Люди збиралися, обговорювали новину. Дорослі не пускали дітей надвір. Слідство тривало, а результатів не було. На спеціально скликаній сесії міськради депутати дорікали міліціонерам за зволікання, ті виправдовувалися, мовляв, немає зачіпки. Зрештою на четвертий тиждень після вбивства злочинця схопили.
— Це 27-річний психічнохворий самбірчанин. Грає на баяні, тож має сильні руки. На допиті був агресивний, казав, що якби міг, то повбивав би всіх, — заявив начальник міських правоохоронців полковник Олег Шургот.
Дорослі не пускали дітей надвір
Про те, що знайшли вбивцю доньки, батьки загиблої, Микола та Ганна Топольницькі, дізналися від знайомих. Ті бачили, як підозрюваного Андрія Гаврана вивозили до ратуші на слідчий експеримент. Пізніше на суді хлопець скаже, що ніби йшов у магазин і побачив Оксану. Хотів познайомитися, взяв за руку. Вона закричала, й тоді Андрій вдарив її по голові, затягнув у кущі, там і задушив. Із Оксани були спущені штани, але її не ґвалтували.
Андрій Гавран — інвалід ІІІ групи з дитинства. Хлопець живе з 76-річною бабусею у двоповерховому особняку на околиці Самбора. Добре грає на піаніно, акордеоні, сопілці. Мріяв вступити до Самбірського училища культури.
Батьки Андрія розлучилися 18 років тому. Тато — диригент, одружився вдруге. Мама — вчителька музики, дев"ять років на заробітках у Греції. Дізнавшись про біду, Оксана Гавран прилетіла додому.
— Та він і курки не скривдить, — витирає сльози жінка. — Отримав травму при народженні, тому відстає в розвитку. Директор інтернату називав його "божим телятком". Андрійко допомагав бабці по господарству, на городі. Був дуже сором"язливий. Не вірю, що він міг підійти до дівчини знайомитися.
— Як тільки смеркало, Андрій завжди вертався додому, — додає бабця підозрюваного. — А того дня взагалі нікуди не виходив, бо дощ падав. Коли його затримали, я пішла в міліцію, кажу, що хлопець пропав. А мені відказують: ваш онук — убивця!
Самбірчани добре знають Гаврана. Щодня обідньої пори він ходив центром міста.
— Гуляв біля базару, часто купував касети з піснями, безневинний такий, — розповів 51-річний таксист Олег.
— Я переконаний на всі сто, що він не вбивця, — каже сусід Гавранів Дмитро Кіт, 33 роки. — Андрій — добра людина. Знаєте, в нас тут річка під боком, кущі, дівчата засмагають. Він ні до кого ніколи не чіплявся.
Про невинність Андрія говорять і батьки Оксани. Підозрюваного вони бачили на суді, де вирішували призначити психіатричну експертизу.
— Гавран високого зросту, широкоплечий, був гарно одягнений. Відповідав спокійно, — каже Ганна Топольницька — мама вбитої, яка прилетіла з Італії. — Коли засідання закінчилося, запитав у міліціонера, що сидів біля нього: "Я можу йти додому?".
— Його зловили, а самбірчани й далі бояться, — додає таксист Олег.
За словами водія, його заробітки після трагедії біля ратуші зросли: люди намагаються не ходити пішки вечорами.
Убивств не було десять років
Працівники міськрайонної прокуратури, які побажали залишитися невідомими, стверджують, що за останні 10 років у Самборі не траплялося жодного резонансного злочину. За винятком убивства підприємця Дідича — 2000 року. Цей чоловік боровся за контроль над місцевим базаром. Його застрелили з гвинтівки у власному домі. Кілер стріляв з вікна будинку навпроти. Правоохоронці кажуть, що тоді йшлося про кримінальний переділ сферу впливу.
— У нас хіба що трапляються крадіжки, — уточнює заступник начальника Самбірського міськрайонного відділу міліції підполковник Юрій Василенко.
3 
35413
Коментарі