66-річний Михайло з села Мальчиці, що за 20 кілометрів від Львова, чи не щодня приїжджає до міста з городиною та молоком. Добирається електричкою. Каже, до станції йде кілометрів "зо п"ять", зате в електричці їде задарма. У місті пересідає на трамвай — і теж нічого не платить.
— Може, і сів би на ту маршрутку, але водії не дуже хочуть брати з торбами, — повагом розповідає чоловік. — Восени було багато роботи, то не виходило їздити, а зараз на полях нічого нема, то я або жінка кожен день у Львові.
Михайло стоїть на імпровізованому базарі, що на розі вулиць Івана Франка та Князя Романа. У нього під ногами в картатих торбах морква, буряк, картопля, квасоля та горіхи. На розстеленому шматкові поліетилену — кілька пластикових пляшок із молоком. Поруч із землі торгують ще 30 селян. Їхній товар нічим не різниться — овочі, патрані кури на газетах.
Усі в один голос нарікають на міські ринки
— Як вам тут торгується? — запитую.
Усі в один голос нарікають на міські ринки. Кажуть, що привозять до Львова те, що виростили своїми руками, а "притулитися" на міських базарах їм ніде. Готові навіть заплатити за місце на торговиці, але й там доводиться розкладати свій крам на землі.
— Я деколи їжджу на базар біля Балатону (на околицю Львова. — "ГПУ"), — розповідає 58-річна Марія з Кам"яноброду. — Там за місце плачу два п"ятдесят, але все одно стою, як і тут, усе розкладаю на целофані. У мене ж товару на 20 гривень, а якщо відняти за дорогу, то того зарібку кіт наплакав. Але ж маємо, працюємо коло того, то хочеться трохи заробити.
— У місті зареєстровано близько трьох тисяч об"єктів торгівлі, дві з половиною тисячі кіосків і близько трьох тисяч торгових яток. Усього у Львові є 40 ринків. Решта місць, де з городиною стоять кілька людей, — це не ринок, — каже 62-річний Михайло Задорожний, начальник відділу торгівлі Львівської міськради. — За тим, щоб у місті не було таких стихійних базарів, мають стежити міліціонери.
Правоохоронці запевняють, що роблять усе можливе для припинення несанкціонованої торгівлі на вулицях. Однак для вирішення проблеми слід "підходити комплексно...". Торгувати до Львова приїжджають переважно пенсіонери, для яких підробіток — чимала допомога.
Городяни до торгівлі під ногами ставляться по-різному. Одні відгукуються схвально, особливо ті, що живуть неподалік стихійних торговиць. Але більшість вулична торгівля дратує.
— Звісно, заважає це все, — каже 26-річний Олександр Цимбалюк. — Я ходжу на роботу вулицею Франка, а там якраз на куті зробили базар. Швендяють під ногами, крутяться або взагалі сіпають за рукав і припрошують щось купити. Але хто гарантує, що куплена на вулиці курка несла здорові яйця?!
У санстанції запевняють, що несанкціонована торгівля на вулицях міста — одна з основних причин зростання кількості кишкових захворювань.
Несанкціонована торгівля — одна з основних причин зростання кількості кишкових захворювань
— Більшість проданих із землі продуктів не відповідають санітарним нормам, — каже заступник головлікаря обласної СЕС 51-річний Олег Когут. — Контролювати кожну жінку, яка продає курку чи молоко зі свого господарства, ми не маємо змоги. Тому неодноразово зверталися до структур, які за це відповідають, аби стихійні ринки ліквідували. Але реакції на наші листи не було.
Вирішити проблему можна, створивши на офіційних ринках додаткові місця для приватних господарств і зменшити ринковий збір.
— Я розумію, що ліквідувати стихійні ринки складно, але реально, якщо за це питання взятися належним чином, — додав Олег Когут. — От у Бориславі (райцентр Львівської області. — "ГПУ") місцева влада наважилася на зміни і досягла свого. Там організували місця, де люди торгують домашнім, а ринкового збору практично не платять. І всі задоволені.
31 
1
Коментарі