Волинянин Володимир Крачунов, 30 років — третій власник сімейної реліквії, автомобіля "Мерседес-Бенц-230" 1937 року випуску. "Штірліца" в 50-х роках дід Іван придбав за 2000 сталінський рублів у радянського офіцера Дмитра Дудника.
— Часом неможливо виїхати з двору, — бідкається Крачунов. — То даішники просять дати покататися, то підходять прицінюватися покупці.
У скрутний час Крачунови хотіли продати "мерседеса", але покупець — колекціонер раритетних авто з Німеччини — в останню хвилину передумав.
— Там мотор новіший, вітчизняний, — каже власник. — Зиркнув німець під капот — і все, ні в яку! Дід свого часу виміняв німецький мотор на будматеріали.
Іван Крачунов поміняв колеса — поставив менші вітчизняні. Авто часто бувало в Росії та Прибалтиці — туди сім"я возила яблука на продаж. Потім "Штірліц" перейшов до Віктора Крачунова. Той назвав його Бенциком.
Приблизно у 70-х роках "Мерседес-Бенц-230" повезли у Білорусь для зйомок фільму про війну.
— Не знаю, як називається той фільм, — говорить Крачунов.
—Батько якось сказав, що в нашому Бенцику сам Штірліц їздив.
Віктор Крачунов установив у "мерседес" мотор із ГАЗ-24, поміняв кермо, педалі, підвіску, коробку, клаксон. Додав "пічку" й автомагнітолу. Залишив раритетне міцне товстелезне скло, дерев"яні внутрішній корпус і підлогу, раму. Зовні авто має такий же вигляд, як і 70 років тому. Важить приблизно 1,7 т, має товсту двоміліметрову бляху (у сучасних автомобілях вона приблизно 0,7 мм). Їздить зі швидкістю 70–80 км/год.
— Можна витиснути і 120, якщо не розвалиться, — розказує Володимир. — Я вчився їздити на ньому з десяти років, на колінах у батька сидів. Зараз їздимо Бенциком на базар, у лікарню. Якщо треба кудись далі, сідаємо в автобус. Авто споживає аж 15 літрів бензину на сто кілометрів. Уже стареньке, потребує ремонту, а руки не доходять.
— Мій батько, Дмитро Дудник, придбав машину в місті Гроссенхайн у Німеччині, — каже донька перших власників "Мерседес-Бенц-230" Світлана Пилипчук, 65 років, зі Львова. — Авто купили після того, як батьків ординарець випадково побив його "Побєду". Це сталося приблизно 1947 року. Гадаю, батько, окрім грошей, віддав не один зі своїх продуктових пайків — у післявоєнні роки все купувалося за яйця та масло.
Теперішній власник "Штірліца" Володимир Крачунов працює водієм у приватній фірмі. Має двох донечок — Аню, 4 роки, та Аліну, 2 роки.
— Тепер вже точно нікому не продамо авто — сімейна реліквія! — підсумовує Крачунов. — Аня виросте, нехай вчиться їздити.
2 
1
Коментарі