Випускникам львівських вузів усе важче знайти роботу за фахом. Лише третина з них застосовує свої знання на практиці. Аби не виникло подібних проблем, у Львівському обласному центрі зайнятості радять учитися на швачок, бухгалтерів, будівельників, продавців. Представники цих професій завжди затребувані.
— Кожен день до нас звертаються понад 100 безробітних, зазвичай, робітничих професій, — розповідає начальник відділу Львівського обласного центру зайнятості Руслана Палій, 35 років. — Лише швачок є 1880 вакансій. Трохи менше продавців — 1326. Запрошують фрезерувальників, верстатників, бухгалтерів, столярів, малярів, кухарів, водіїв вантажних автомобілів. Чому так багато робочих місць? Бо роботодавці замало грошей пропонують.
Проблему дешевої робочої сили Руслана Палій називає всеукраїнською. Пояснює це вторгненням у вітчизняну промисловість іноземних інвесторів. Вони готові брати на роботу навіть студентів. Однак платять максимум 1000 грн. Але якщо українські роботодавці нерідко доплачують у конвертах, то іноземці, схоже, ігнорують цю практику.
— Зарплата у конвертах трапляється дуже часто, — каже Руслана. — Інакше вакансій було б ще більше. Якщо швачці чи продавцеві запропонують 500–700 гривень за місяць, то дуже добре. А робота важка, по змінах. Узагалі в нашій області зарплати дуже низькі. Найвищу, яку зараз можу пригадати, пропонував колись львівський аеропорт. Шукали інженера на 5000 гривень.
Іще однією причиною безробіття є несумісність пропозицій і попиту.
— Не знаю, чим керуються нинішні абітурієнти, вибираючи собі професію, — дивується ректор Львівської академії мистецтв Андрій Бокотей, 67 років. — Факультет дизайну в академії нагадує справжній вулик. Минулого року під час вступних іспитів на одне місце було п"ятеро вступників. Хоча після закінчення вузу більшість із дизайнерів та модельєрів не знаходять роботи за фахом.
Улітку коваль заробляє приблизно дві тисячі гривень
Натомість студентів-ковалів роботодавці розбирають ще на другому-третьому курсі.
— Ви ж самі бачите, як зараз усі розбудувалися. За ковані балкони, паркани, сходи непогано платять. Але уже не перший рік на всьому курсі навчається всього п"ять-сім ковалів. Сподіваюся, цього року абітурієнти не зважатимуть на моду, а будуть більш раціональними, — каже Андрій Бокотей.
28-річний львівський коваль Андрій Лавренчук спеціальної освіти не має, а ковальством займається вже понад чотири роки. Каже, що це прибуткова справа. У селі Вороців, недалеко від Львова, Андрій орендує невелику кузню. Влітку заробляє приблизно 2000 грн. Узимку менше — не сезон.
— Завжди найбільше роботи після Паски, — розповідає Андрій. — Як тільки потепліє, починаються будівництва, ремонти. Замовники хочуть гарних огорож, решіток, брам. А взимку замовляють хіба щось у хату: сходи, каміни.
Талант коваля хлопцеві передався від батька. Займатися ковальством хотів змалечку, але батько відмовляв: робота надто важка.
— Тільки тепер я розумію, про що йшлося, — каже молодий коваль. — У кузні неймовірна спека. Улітку просто нестерпно. З ранку до пізньої ночі тягаєш той метал, аж руки відвалюються. А замовлення з усієї області надходять. На два місяці наперед кожна хвилина розписана. Важко працювати, але добре, що робота є.
Бібліотекарі не потрібні
Найбільшим попитом на ринку праці користуються, за даними Львівського обласного центру зайнятості:
1. Менеджер
2. Інженер
3. Фрезерувальник, верстатник
4. Кухар
5. Швачка, кравець
6. Охоронець
7. Продавець
8. Будівельник
Найменш затребувані:
1. Артист, художник
2. Токар, слюсар, зварювальник, електрик
3. Бібліотекар
4. Геолог, еколог
5. Зоотехнік
6. Агроном
7. Кіномеханік
8. Ветеринар
2 
1
Коментарі