39-річна львів"янка Уляна Злонкевич добу голодувала на вулиці Торф"яній. Жінка прикувала себе до металевих решіток власного кіоску, протестуючи проти демонтажу її міні-крамнички. Наручники Уляна попросила знайомих купити в секс-шопі.
О шостій вечора в середу почалася злива.
— Уночі замість себе чоловіка прикувала — бігала додому тепліше вдягнутися, — розповідає висока блондинка в теплому гольфі й короткій дублянці. — Орест уночі зі мною стояв. Кіоски — наша родинна справа, єдине джерело доходу.
Уляна тримає в кишенях кілька пачок валідолу. Каже, що часто паморочиться в голові.
— Сили здають через нервове напруження, — пояснює. — У середу від серцевого нападу померла моя знайома, 57-річна Марія Хомич. Вона на ятці продавала цитрусові, а їй заблокували дозвіл на оренду землі.
Злонкевичі придбали кіоск 1993-го, встановили його на кінцевій зупинці трамваїв N4 і N5. Продавали шоколадки, печиво, безалкогольні напої. Прибрали прилеглу територію, побілили дерева. 2002 року Уляна звернулася до Шевченківської райдержадміністрації перереєструвати угоду. Торгувати не припиняла.
— Треба ж родину утримувати! — каже жінка. — У мене семирічні хлопці-близнята до школи ходять, старша донька в університеті на платному навчається.
Документи Злонкевичів у міській раді загубили. Уляна подала папери знову, але дозволу не отримала. 7 лютого зранку підприємців попередили про демонтаж кіоску, а минулої середи міліціонери вилучили з торгової точки весь товар.
У четвер Уляна зняла кайданки: міська влада дозволила торгувати до 1 грудня.
8 
35413
Коментарі
1