Іще півроку тому селяни Малих Підлісків Жовківського району (15 км за Львовом на київській трасі) мріяли про газ у домівках. У травні 2005 року довгоочікуване "диво" таки сталося — газ провели. Але не всім, а лише тим, хто заплатив близько 5 тис. грн.
До того в селі двічі з"являлися "чародії", що збирали з людей гроші на газ. Закінчувалося все традиційно: ні газу, ні грошей. Цього разу перший внесок з двору мав становити 300 грн. Молодій сім"ї Новосадів так допекло опалення дровами, що відразу здали 500.
— Хто скільки мав, стільки й здавав, — розповідає 23-річна Зоряна Новосад. — Нам пояснили, що газ — річ дорога. Проводили його від сусіднього села Запитів.
Після першого внеску треба було здати другий — 1500 грн. Потім іще збирали по 370 на центральну трубу. Далі — на "розводку", на редуктор.
— Може, ми й забагато поздавали, але так хотілося того газу, — додає Зоряна.
Якби не добрі заробітки чоловіка, хтозна, чи мали б Новосади чим платити. Андрій, 23 роки, на будівництві отримував близько 1,5 тис. грн. Але через недугу звільнився. Зараз працює охоронцем за вдвічі менші гроші.
Може, ми й забагато поздавали, але так хотілося того газу
Щоправда, й життя з газом тепер стало дешевшим. Щомісяця за опалення трикімнатної квартири Новосади платять 60 грн. А електричну плиту, яка найбільше "жерла" енергії, молода господиня винесла у підвал. Поки ми розмовляли, жінка варила на газовій плиті кашу п"ятимісячному синові Віталику. Годувати його доручила тестю, а сама провела мене до людей, у яких газу й досі немає.
Двері у сусідів відчинила 46-річна Марія. До хати нас не запросила. Спілкувалися на порозі. Але й тут було чути, як пахне горілими дровами.
— А ми звикли й без газу, — відмахується господиня. — Я дрова купила "по блату" — сто гривень за машину дала. А так треба — 360. Ще палимо торфом. Торф вигідний, бо довше тримає тепло. Та й обходиться задарма. Самі його ріжемо на пасовиськах біля села. Беремо спеціальні ножі, тачки — і гайда. Добре, як літо сухе. Тоді торф можна нарізати невеликими брусами і залишити в полі, щоб сохнув.
Попіл від торфу селяни використовують як добрива на городах. Але є великий недолік — від торфу в кімнатах дуже багато пилюки. Тому їжу готують на скрапленому газі. Балона за 120 грн вистачає на два місяці.
— Де я ті гроші на трубу візьму? Чоловік загинув, п"ятеро дітей, на картонній фабриці отримую 330 гривень, — каже жінка. — Добре, що двоє вже заробляють — старший розвозить "Галицьких курчат", донька працює у Львові офіціанткою. Всі разом складаємо гроші на той газ. Дай Боже, на весну вже будемо, як усі.
На село треба мільйон гривень
Лише в 40 зі 180 будинків у Малих Підлісках провели газ. Без газу лишаються медпункт і школа. У Дублянській міськраді, до якої належить село, пояснили, що на газифікацію Малих Підлісків виділили 20 тис. грн. А треба — мільйон! Для школи та медпункту доведеться ще будувати й котельню за 30 тис. грн.
У Жовківському районі всього 70 сіл. Газифікація почалася лише в кількох.
1 
1
Коментарі