Ексклюзиви
Середа, 29 серпня 2007 07:04

Дальнобійники живуть у Луцькому аеропорту

Автор: фото: Роман ЖИЖАРА
  Водії трейлерів на цивільному аеродромі під Луцьком чекають на розвантаження. Праворуч між машинами стоїть один зі столиків, за яким чоловіки їдять. Дальнобійники самі організували охорону вантажу. Місцева варта сюди навідується двічі на тиждень
Водії трейлерів на цивільному аеродромі під Луцьком чекають на розвантаження. Праворуч між машинами стоїть один зі столиків, за яким чоловіки їдять. Дальнобійники самі організували охорону вантажу. Місцева варта сюди навідується двічі на тиждень

Щодня близько 159 вантажних трейлерів шикуються на злітній смузі аеродрому під селом Крупа, за 7 км від Луцька. Дальнобійники чекають черги, щоб відвантажити контейнери з комплектуючими та запчастинами для Луцького автозаводу.

— Сиджу тут із 9-го серпня. Не знаю, що жінці й дітям скажу. Більше проїв, ніж заробив за рейс, — скаржиться спітнілий 42-річний Володимир Валуєв із Одеси.

Над бетонованим майданчиком аеропорту хмара вихлопного диму. Вантажівки маневрують між трейлерами. Одні заїздять на стоянку, інші прямують додому. Більшість стоять під сонцем по два-три тижні.

Водії з Одеської, Миколаївської та Запорізької областей зазвичай везуть контейнери з корейськими автозапчастинами з морських портів Алчевська й Одеси. Паркуються на аеродромі, віддають документи на вантаж експедиторам автозаводу. Чекають виклику на розвантаження.

— Завод не встигає вивантажувати контейнери. У портах за контейнер щодоби треба віддавати 400 доларів. А тут за простій машини автозавод платить нашим хазяям по 200 гривень у сутки, — каже дальнобійник із Алчевська Сергій Іванов, 33 роки.

Між трейлерами на газових примусах смажиться ковбаса. Дерев"яні борти вантажівок слугують за столи. Біля кожної — каністри з питною водою.

— За харчами їздимо фурою без причепа аж до Луцька. Води взагалі немає — ні питної, ні помитися, — каже водій з Одеської області 41-річний Микола. — У туалет ходимо по сусідніх кущах. Усі грязні, потні — просто ужас.

Дехто облаштував на вантажівці душ — поставив 50-літрову бочку з гумовим шлангом. Водії кажуть, що заздалегідь запаслися водою. Бо не вперше приїздять до Луцька, знають про кількатижневе виживання на аеродромі. Дальнобійники постійно чекають на розпорядника з автозаводу — він скаже, які фури сьогодні розвантажуватимуть.

Розігнали селян і заборонили торгівлю

— Знаємо, що на заводі щодня розвантажують до 40 машин. А нині взяли зі стоянки лише чотири. Звідки інші? Чому їх немає в журналі? Чому вони не зареєстровані? — гуртом обурюються водії. — Як вони опинилася на заводі? З "чорного" ходу? А ми тут стоїмо й чекаємо.

По обіді дальнобійники розходяться. Надвечір грають у карти, читають журнали і слухають автомагнітоли. Іноді влаштовують застілля з нагоди дня народження чи релігійного свята. За два-три тижні дехто встигає познайомитися з місцевими повіями.

Керівництво Луцького автозаводу запевняє, що дальнобійники перебільшують проблеми з розвантаженням.

Щодня до аеропорту привозять гарячі страви. Їх готують у заводській їдальні. Щоранку працює виїзний магазин, де можна придбати консерви й печиво. А чергу на розвантаження дирекція підприємства вважає сезонною проблемою.

— Кожного дня в нас має бути 40–50 контейнерів. Буває, що контейнеровозів узагалі немає. Потім приходять 130–140. Звичайно, виникають проблеми, — каже директор Луцького автозаводу Володимир Гунчик, 51 рік. — Вивозимо водіям воду й продукти. Да, ми не даємо горілки й пива. Можливо, в цьому проблема?

Дальнобійники домовилися з місцевими селянами про гарячі обіди. Підприємливі господині пропонують млинці, домашні чебуреки і смажену картоплю. За страву беруть по три–п"ять гривень. Якось чоловік із села за відро води просив гривню.

Минулої середи на аеродром приїхали іномарки з київськими номерами. Розігнали селян і заборонили торгівлю. Водії кажуть, що то були власники-орендарі аеропорту.

Із аеродрому до Луцька мене підвозив вантажівкою "ман" 53-річний Сергій Вовжиняк із Алчевська. Після двотижневого чекання він повертається додому.

— Хочу швидше приїхати. Може, під дверима вже стоять чемодани, — сміється дальнобійник, махаючи рукою водіям на злітній смузі.

Зараз ви читаєте новину «Дальнобійники живуть у Луцькому аеропорту». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода