У курортному містечку Яремча на Івано-Франківщині жвава торгівля сувенірами точиться на кожній вуличці.
На Сувенірний ринок біля яремчанського залізничного мосту торговці приходять о п"ятій ранку, викладають свій крам на столи та ятки. Рядами лежать і звисають різьблені тарелі, шкатулки, сопілки, дримби, бартки-топiрцi, розмаїті булави, шкіряні тобiвки, вишивки, ліжники, в"язані шерстяні шкарпетки. За свій товар гуцули просять від трьох гривень за невеличкий кухонний молоточок до півтори тисячі за старовинний одяг.
Огрядна Василина Дзвінчук, 47 років, стоїть біля розшитого бісером раритетного кептаря — гуцульської безрукавки.
— Коштує 1200 гривень, — каже жінка. — Кептар зроблений ще у 1780-х роках. Он носки з кінця ХІХ століття, — показує на червоні шерстяні шкарпетки, — 180 гривень.
На згадку про Яремчу туристи купують переважно дерев"яні сувеніри та кухонне начиння. Ціни — від шести гривень. Гості здалеку розкуповують вінички-обереги з соломи та зернят — по 35 грн. А галичан високі ціни дивують.
— Та у Львові на вернісажі дешевше, — переконує продавця 32-річна Уляна Ціхоцька.
У руках тримає інкрустовану кухонну дошку за 50 грн. Високий вусань лише хитро усміхається.
— То беріть гриби, — пропонує зненацька. На літровій банці сушених білих — цінник "50". — Карпатські, чисті — жінка моя збирала. Мо" й за 40 віддам.
2 
1
Коментарі