"Українська боротьба за зерно викликала лють у ЄС" - Politico

Стаття у виданні Politico

Торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Київ має намір подати до суду на уряди країн ЄС у суперечці щодо зерна. Україна виконала обіцянку у понеділок, подавши позови проти Польщі, Угорщини та Словаччини до Світової організації торгівлі, СОТ, після того, як тріо вирішило кинути виклик Брюсселю та заборонити імпорт українського зерна.

Суперечка зруйнувала європейську єдність, внаслідок чого інші дипломати ЄС приватно розлютилися на Польщу. Це зіткнення серйозно перевіряє відносини між Києвом і Брюсселем у чутливий момент 19-місячної війни України проти російських загарбників.

Й це лише передчуття майбутніх боїв.

Напруженість спалахнула у п'ятницю ввечері після того, як Єврокомісія дозволила продаж українського зерна через ЄС. Це поклало край обмеженням на імпорт зерна, які п'ять східних країн-членів ЄС досягли ще навесні, щоб захистити своїх вітчизняних фермерів від конкуренції.

За кілька годин Польща, Угорщина і Словаччина оголосили про свої односторонні заборони на українське зерно, відкинувши рішення Єврокомісії, порушивши правила єдиного ринку ЄС, та викликавши гнів інших урядів ЄС.

Ці три країни винні у "неповній солідарності" з Україною, поскаржився міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір.

"Коли вас ситуація влаштовує, ви солідарні, а коли не влаштовує, не солідарні", - заявив Оздемір у понеділок, прибувши на зустріч міністрів сільського господарства ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена

Один дипломат ЄС заявив, що цей крок Варшави доводить, що перемога на виборах має для поляків більше значення, ніж економічні проблеми у Польщі, яка перебуває у розпалі виборчої кампанії з високими ставками перед виборами наступного місяця.

"Йдеться не про економічні проблеми, а про національні політичні цілі. Ми вже знали це раніше, але тепер усе відкрито та ясно всім", - сказав дипломат.

Ця суперечка оголює один із конфліктів, що лежить в основі західного альянсу, який підтримує Україну. Як довго ЄС та інші союзники України зможуть продовжувати підтримувати Київ, незважаючи на політичний тиск з метою стимулювати їхню внутрішню економіку, і як у Польщі вигравати голоси?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Це питання стане лише гострішим, оскільки Україна, сільськогосподарська держава, прагне стати повноправним членом ЄС.

У вівторок міністри у справах Європи із 27 столиць ЄС за обідом обговорять потенційне майбутнє розширення блоку за рахунок включення до нього України та країн Західних Балкан.

Лідери ЄС не раз заявляли про необхідність відчинити двері ЄС для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Але все більше Євросоюз починає розуміти, що прийняття спустошеної війною країни з населенням понад 40 млн осіб означає, що самому ЄС доведеться змінитись.

Прийняття колишньої житниці СРСР у єдиний ринок ЄС зробило б Україну найбільшим бенефіціаром сільськогосподарських субсидій Євросоюзу, що вимагало б перегляду Єдиної сільськогосподарської політики. Потім виникають серйозніші питання, зокрема, про витрати на реконструкцію, регіональну допомогу та необхідність реформування внутрішніх процесів у самому ЄС.

У всіх цих дебатах існуючі держави-члени ЄС ризикують втратити владу та гроші на користь України.

"Зерно – наше перше випробування", – сказав один чиновник ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Маневри правого уряду Польщі, який бореться за переобрання наступного місяця, вже кілька тижнів призводить до зриву діяльності інших країн-членів ЄС.

Разом із країнами Балтії Варшава виступила за посилення європейських економічних санкцій проти Росії, а також за збільшення кількості зброї та грошей для України. Але коли стикаємося з наслідками підтримки Києва для її власних фермерів, просто дивно, як швидко Польща "викидає українців", заявив чиновник ЄС.

"Цей крок Польщі, Угорщини та Словаччини підриває єдність ЄС щодо України. Єврокомісії, мабуть, слід подати до суду на ці держави-члени. Це порушення правил внутрішнього ринку", – сказав інший дипломат ЄС.

Проте Єврокомісія перебуває у делікатному становищі. Відповідно до свого мандату щодо підтримки єдиного ринку ЄС, виконавча влада може запустити процедуру про порушення, що також послужить сигналом підтримки для Києва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Контрнаступ можна буде оцінити в кінці року" - старший лейтенант Армії оборони Ізраїлю

Представник Єврокомісії заявив у понеділок, що виконавча влада все ще аналізує заборони трьох країн. Але голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн також необхідно зважити вплив такого кроку на загальні вибори в Польщі 15 жовтня, на яких правлячій партії "Право і Справедливість", ПіС, необхідно утримати голоси сільських жителів, щоб виграти безпрецедентний третій термін при владі.

Оголошуючи у вихідні про заборону імпорту, польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив: "Ми стоїмо на своєму. Ми захищаємо польського фермера. Захищаємо польське село".

Фон дер Ляєн також опинилася під тиском з боку членів її власної політичної родини – правоцентристської "Європейської народної партії", ЄНП, з вимогою продовжити обмеження на імпорт зерна.

ЄНП формує ядро головної опозиційної сили Польщі, "Громадянської коаліції", яку очолює колишній президент Європейської ради та президент ЄНП Дональд Туск. Його сила також заграє з фермерами напередодні виборів.

Для Єврокомісії п'ятничне рішення було програшною ситуацією, сказав інший дипломат ЄС.

"Це справді погано для всіх, і Єврокомісія не допомогла, не відреагувавши суворіше на кричуще порушення торгових правил. Тепер вони застрягли у хитких пісках", - заявив дипломат ЄС.

Рішення Києва подати позов до СОТ ставить Брюссель у скрутне становище. Зазвичай ЄС представляє своїх країн-членів у СОТ, оскільки торгівля є виключною політичною компетенцією Єврокомісії. Але чи захищатиме Брюссель торговельні заходи своїх країн-членів, проти яких насправді виступає його власна виконавча влада?

Хольгер Хестермейєр, професор права Віденської школи міжнародних досліджень, сказав, що ЄС, ймовірно, буде прагнути захистити свою сферу компетенції, заявивши, що "ми не хочемо створювати прецедент, за якого в деяких випадках держави-члени діятимуть самі, а потім захищатимуть свої власні дії".

Переклад Gazeta.ua

×