Мешканці 11 сіл Здолбунівського та Рівненського районів на Рівненщині звернулися до місцевої влади з проханням дозволити організувати їм сільські комітети та обрати старост. У війти висуватимуть найавторитетніших односельців і вони працюватимуть безкоштовно.
Одними з перших в області з такою ініціативою виступили мешканці Гільчі Другої, Лідаво, Залісся та Йосипівки Урвенської сільської ради Здолбунівського району. Вони провели конференції, на яких створили ініціативні групи й звернулися до сільрад за дозволом створити органи самоорганізації населення – сільські комітети. Такий порядок визначає закон України "Про самоорганізацію населення".
"Ця праця об'єднає громаду, дасть сільським лідерам можливість для їх самореалізації. Мені відомий позитивний досвід роботи сільських комітетів у сусідній Волинській області, де люди об'єднавшись заасфальтували дороги, провели газ, електрифікували нові вулиці", - розповіла Урвенський сільський голова Лідія Балабат.
"В Україні функція сільського старости в радянські часи була знищена. Нині ж, коли сільська рада стала органом місцевого самоврядування кількох сіл, у багатьох випадках проблемні та конфліктні ситуації можна вирішити, створивши органи самоорганізації населення й надавши їм частину повноважень сільської ради. Особливо це стосується малих сіл, які не мають достатнього впливу на рішення сільських рад", - вважає Олег Савчук, керівник проекту "Формування міжрегіональної мережі громадянської взаємодії сільських органів самоорганізації населення".
Створювати сільські комітети на Рівненщині та обирати старост будуть вперше. На думку доктора історичних наук Володимира Борщевича, відродження сільського самоуправління на Рівненщині має також і глибоке історичне підґрунтя.
"До вересня 1939 року у нашому краї було добре розвинуте самоуправління сільського населення. На рівні сільської громади справи вирішували громадське зібрання, або громадська рада. Тобто у населених пунктах з чисельністю мешканців понад 200 осіб обиралася рада громади, в менш чисельних селах – збори громади. Сільські громади делегували представників до гмінної ради – орієнтовний аналог нинішніх сільрад. Уряд гміни складався з війта, підвійта та двох або трьох лавників. Керівника сільського самоуправління називали війтом, або солтисом, старостою", - пояснив науковець.
Про ініціативу самоорганізації в сільські комітети й обрання війтів заявили також жителі сіл Вересневе Великоомелянської сільської ради, Біла Криниця, Глинки та Антопіль Білокриницької та Великий Житин, Бармаки та Малий Житин Великожитинської сільрад Рівненського району.
2 
79692
Коментарі
1