




"Українські вивіски у довоєнному Харкові. Любо глянути..." - із такими словами профіль "Чиста мова" в мережі Facebook виклав десяток чорно-білих світлин Харкова майже столітньої давності. Особливо "любо глянути" тепер, коли й самі харків'яни іронічно називають своє місто "ватною столицею".
На першому фото видно афішу виступу народженого в Україні європейського оперного співака Ореста Руснака.
Символічно, що деякі написи тоді були здійснені правописом, який тепер називають "харківським". Наприклад: "Клюб робітників зв'язку".
В коментарях читачі завели мову про те, в який спосіб Харків робився російським. Хтось виклав фото померлих з голоду на тротуарах, датоване 1933 роком, хтось кинув цитату з трагікомедії Миколи Куліша "Мина Мазайло", в якій автор описав трагічне становище зацькованого українського народу та його мови наприкінці 20-их років:
"Не бачили, не читали? "Харків" - написано. Тільки що під'їхали до вокзалу, дивлюсь - отакими великими літерами: "Харків". Дивлюсь - не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?", - такими словами персонаж - українка тьотя Мотя - реагує на оголошений у Радянському Союзі курс на українізацію.
Раніше блогер зібрав фотосвідчення україномовного радянського Слов'янська на Донеччині.
Коментарі
6