На Євфимія-веснопоказника передбачають погоду

2 лютого, понеділок — мучеників Інни, Пинни та Римми — учнів святого апостола Андрія Первозванного, слов"ян із Малої Скіфії на Дунаї ( І–ІІ ст.). За проповідь християнства місцевий князь язичницького племені під час лютих морозів наказав прив"язати їх до колод на льоду річки.

Згадують преподобного Євфимія, схимника печерського (ХІІІ–ХІV ст.). Був побожним, маломовним, не вживав вареної їжі, а тільки сиру городину. Благословенням ремінного хреста преподобного Євфимія недужі миттєво зцілювалися. На Євфимія-веснопоказника передбачають погоду: опівдні сонце — рання весна; похмуро — чекай пізніх завірюх.

3 лютого, вівторок — преподобного Максима Сповідника, (VІІ ст.). Був богословом, зазнав переслідувань від єретиків: йому відрізали язика, праву руку й заслали на Кавказ. Дорогою помер. Вітер на Максимів день — на мокре й холодне літо, хурделиця — местиме всю Масляну.

4 лютого, середа — апостола Тимофія, єпископа малоазійського міста Ефес, найулюбленішого учня й супутника апостола Павла (І ст.). Виступав проти поклоніння ідолам, за що язичники забили його камінням. На Тимофія-Полузимника минає половина зими й бувають сильні морози. Якщо цього дня сонячно — весна буде ранньою, багато снігу — на врожай зернових.

5 лютого, четвер — священномучеників Климента, єпископа Анкірського, та його учня Агафангела (ІІІ–ІV ст.). Багато років проповідували християнство. Прийняли мученицьку смерть від меча. Якщо лютий холодний і безсніжний — серпень буде спекотним і посушливим.

6 лютого, п"ятниця — преподобної Ксенії, доньки знатного римського сенатора, яка відмовилася від розкоші й стала супутницею апостола Андрія (V ст.). У місті Мілассі (нині Мілан в Італії) побудувала монастир, в якому була дияконесою. До Ксенії Втішниці зверталися у скорботі, грішники просили настанов. Упокоїлася під час молитви. Оксана-полухлібниця: від цього дня півстроку до нового врожаю. Вважали, яка Оксана, такою буде й весна: якщо день ясний і тихий, то весна буде гожою; в обід сонце — ранньою, завірюха — затяжною.

7 лютого, субота — святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського (ІV ст.). Григорій Богослов передбачає наступну зиму: який день зранку до полудня — такою буде її перша половина, з полудня до вечора — друга.

8 лютого, неділя — преподобного Федора, настоятеля Студитського монастиря (VІІІ ст.). Цього дня буває сильне похолодання, снігопад, завірюха: "Федір-Студит — землю студить".

×