вівторок, 05 січня 2010 18:55

На Різдво їдять хліб "хазяїн"
6

Анастасія Мудла із села Уяринці Тиврівського району на Вінниччині дістає з печі святковий хліб ”Василь”, 2006 рік
Фото: фото: Світлана Творун
”Різдво” із села Русава Ямпільського району Вінницької області
До Святвечора з пісного дріжджового тіста випікають ”голубів”. Ними пригощають дітей за святковим столом, дарують малим колядникам. ”Голуби” із села Уяринці Тиврівського району на Вінниччині
”Хазяїн”, ”Василь” та ”йорданський калач” із села Уяринці Тиврівського району Вінницької області. Позаду стоїть дідух
7-річна Марічка та 6-річний Віталик Затковські з Вінниці куштують різдвяні пиріжки, 2006 рік

"Найперший різдвяний хліб роблять для корови, бо вона щиталася годувальницею", — розповідає 77-річна Зоя Чорна з села Стіна Томашпільського району на Вінниччині.

Називають його "рожеством", "різдвяником" або просто "різдвом". Із дріжджового пшеничного тіста господиня ліпить два валики, скручує їх у джгут і згинає у формі підкови. А кінці накладає один на другий із запасом, щоб вийшли ріжки. Спечене "рожество" кладе на горщик із кутею, а потім вішає на гвіздок під образами.

— Бережемо його, доки корова не отелиться. Тоді перше, що їй даємо їсти — водичку із кусочками "рожества". Щоб вона кріпкою була, щоб бистріше сил набралася.

До Різдвяно-новорічних свят на Поділлі досі печуть кілька різновидів святкового хліба. На Святий вечір на покуті кладуть "хазяїна" — три святкових хліби один поверх іншого.

— Житній хліб — це "хазяїн", він лежить насподі, на ньому тримається все, — пояснює Анастасія Мудла, 82 роки, із села Уяринці Тиврівського району Вінниччини. — "Василь" — найбільший, це наче тулуб, а "йорданський калач", менший за "Василя", — голова.

"Василь" — це новорічний коровай, хоч його зазвичай печуть також напередодні Різдва. Випікають зі здобного дріжджового тіста, зверху ліплять прикраси з тіста. У дохристиянські часи вони були магічними знаками.

— Обязатєльно повинен бути отакий закрутьон, як вісімка. Це значить вічне життя. Щоб урожай був добрий, ліплю колоски. А птахи — то душі наших померлих, вони охороняють урожай.

Випікаючи "Василя", господиня має бути в гарному настрої — аби рік удався врожайний. Щоб у господарстві все велося, приспівує:

Ой, Василю, Василечку,

Ой, не гони кури по подвір"ячку.

А наші кури знесуть яєчко,

А ми спечемо тай Василечка.

У давнину під час Святої вечері за хлібом ховався батько й запитував дітей, чи вони його бачать. Діти мали відповісти "ні".

— Дай, Боже, щоб і на той рік не бачили, щоб і нарік хліб уродив, — відповідав батько.

"Хазяїна" їдять на Різдво, 7 січня. З нього починають святковий сніданок. Господар знімає "йорданський калач" і "Василя", кладе їх на рушникові поруч. Бере "хазяїна", цілує, хрестить ножем і крає для кожного члена родини.

"Василь" із "йорданським калачем" залишаються на столі чекати своєї черги: на старий Новий рік з"їдають "Василя", а на Водохреще — "йорданський калач".

"Василем" також частують посівальників. Господиня хрестить ножем "підошву" хліба, крає його на скибки і дає дітям разом із грошима.



Діти мають запам"ятати, з якою начинкою їли пиріжок


Серед 12 страв на Святвечір на стіл ставлять пиріжки із різною начинкою — капустою, горохом, сливками, вишнями, маком тощо. Їх роздають дітям. Дитина мусить запам"ятати, із якою начинкою їй дістався пиріжок. Якщо наступного року заблукає, то має пригадати, із чим був її пиріжок на Святий вечір, і нібито одразу знайде дорогу додому.



Калачі носять хрещеним і родичам

У подільських селах різдвяні калачі з білого пшеничного борошна називають "колачами". Діти з ними носять вечерю на Святий вечір хрещеним, родичам. Колись носили й бабам-повитухам.

Близькі за віком діти з однієї сім"ї носять вечерю здебільшого разом, тож і колач беруть один. Але трапляється, що старші не хочуть іти з меншими, тоді мати мусить пекти колача кожному. Готуючи дітям вечерю, насипає в миску куті, зверху кладе кілька вареників, поверх колача й зав"язує все у білу хустину.

Хрещені чи родичі вечерю кладуть на стіл, дітей садовлять. Пригощають своїми стравами, дають гостинці й гроші. Потім розв"язують принесену вечерю, пробують куті. Беруть один вареник і колач, а натомість досипають своєї куті. Кладуть свій вареник і свій колач, зав"язують хустину. Діти йдуть до інших родичів, міняючи свою вечерю в кожній оселі. Додому приносять колач з останньої хати.

Зараз ви читаєте новину «На Різдво їдять хліб "хазяїн"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути