Ексклюзиви
Вівторок, 03 серпня 2021 16:44

Жодного артефакту російської культури. Спростували визначну роль Катерини ІІ в розвитку півдня України
6

Фахівці та волонтери продовжують розкопки давньої фортеці Тягинь
Фото: nas.gov.ua
Фахівці та волонтери продовжують розкопки давньої фортеці Тягинь
Фахівці та волонтери продовжують розкопки давньої фортеці Тягинь
Фахівці та волонтери продовжують розкопки давньої фортеці Тягинь
Фахівці та волонтери продовжують розкопки давньої фортеці Тягинь

Біля села Тягинка Бериславського району на Херсонщині археологи виявили докази, які спростовують цивілізаційну роль російської імператриці Катерини II та її фаворита Григорія Потьомкіна в розвитку півдня України. Знайшли артефакти на місці фортеці часів Великого князівства Литовського – XIV-XV ст.

"Поруч із керамікою та монетами різних країн маємо відкриття, які перевершили всі сподівання. Знайшли геральдичний знак XV ст. старовинного литовського княжого роду Нарибутовичів із близького оточення Великого князя Вітовта. Імовірно, приїздили сюди не лише у справах, а жили у власному маєтку. Серед оздоблення були й такі княжі символи. ще знайшли булаву, не бачену раніше серед знахідок на півдні України. Ці та знайдені під час попередніх розкопок речі свідчать про давній зв'язок території з європейською культурою. Повноцінна інтеграція в європейський простір відбувалася вже в ті часи. Це спростовує міфи про цивілізаційну роль Російської імперії, Катерини II і Григорія Потьомкіна на півдні України. Жодного артефакту російської культури за весь час розкопок тут не знайшли", - розповідає представниця громадської організації "Культурний центр Україна-Литва" Наталя Бімбірайте.

Розкопки ведуть фахівці Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України й волонтери з України й Литви. Керує експедицією старший науковий співробітник Інституту археології професорка Світлана Біляєва.

"Експедиція концентрується на городищі та фортеці Тягинь – пам'ятці археології національного значення. Тут шостий сезон відбуваютсья дослідження. Фортеця стояла на кордоні Великого князівства Литовського з володіннями татар. Громадська організація допомагає знаходити ресурси, налагодити процес, шукати волонтерів-ентузіастів. Держава такі речі не фінансує. Натомість допомагає й консульство Литви у Львові", - розповідає представниця організації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як козаки знаходили спільну мову з татарами

Упродовж п'яти сезонів розкопок знайшли багато давніх артефактів.

"Відкриваємо невідому раніше частину історії півдня України. На початку досліджень відкопали керамічний водогін. Далі знаходили коштовну кераміку, арбалетні болти, литовські, польські, татарські, генуезькі монети й предмети. 2018 року експедиція стала найпотужнішою з усіх, бо тоді отримали грант від міністерства закордонних справ Литви. Організували навіть підводні дослідження і знайшли в районі фортеці давню пристань. Дійшли висновків, що це був форт із митницею, де велася міжнародна торгівля між Заходом і Сходом", - веде далі.

Торік відкопали кутову вежу фортеці. Збереглася частина її автентичної стіни 1,5 – 1,75 м. Архітектори вирахували, що вежа могла сягати заввишки 9 м. Усередині мала кілька ярусів. Знайшли рештки дерев'яних дощок, на яких збереглися фрагменти бомбарди - першої артилерійської зброї, попередниці гармат.

Участь в експедиціях можуть взяти всі охочі.

"Чекаємо на людей, які люблять історію та Україну. Готові пожертвувати часом і приїхати. Географія розширилася, приїжджають і допомагають не лише з Херсонщини, а й багатьох інших міст. Живемо в наметовому містечку, самотужки готуємо їжу й працюємо. Плануємо експедицію на наступний рік. Якщо зацікавить, можна написати у Facebook центру. Цьогоріч 7 серпня презентуємо всі знахідки", - каже Наталя Бімбірайте.

Український інститут національної пам'яті представив краєзнавчий проєкт "Український Південь". Він ставить на меті руйнування російських імперських міфів про історію Північного Причорномор'я. Нині доступно п'ять відеолекцій.

Зараз ви читаєте новину «Жодного артефакту російської культури. Спростували визначну роль Катерини ІІ в розвитку півдня України». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі