88-річний Іван Приймак із Тернопільщини розповів Gazeta.ua про боротьбу повстанців і життя свого краю у час Другої світової війни. Його старший брат Василь був районним провідником Української повстанської армії, мав псевдо "Книш".
"Із 1939-го брат був у підпіллі. Коли закінчив навчання і став працювати завідувачем сільськогосподарського відділу в Заліщицькій повітовій управі. Спекулював на німецьких грошах і переводив їх до фонду Організації українських націоналістів" ,- розповідає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Марійка" потрапила в засідку біля річки. Застрелилася до того, як її мали схопити
Був ще дитиною, коли брат став провідником в ОУН-УПА.
"Із Поділля в село Кошилівці, що неподалік нашого, їхали москалі. Між ними і партизанами почався бій. Коли наші хлопці перемогли, селяни пішли дивитися. Я теж побіг. Побачив брата в білому маскувальному халаті. Біля нього була охорона. Василь сказав: "Івасю, скажеш мамі, що я прийду". Тоді ще не знав, що він провідник Української повстанської армії. При дорозі стояла підбита німецька машина. Партизани винесли радянського раненого солдата, який там ховався. Принесли в село, нагодували. Чув, як брат йому мораль читав: "Ти ж українець, зі Східної України. Ми воюємо за Україну, а ти прийшов нас нищити". Потім полоненого відпустили. Чув потім від людей, що більшовики його застрелили".
Розповідає, коли вечорами з лісу приходив брат Василь, то вчив його повстанських колядок. Їх наспівав на відео для майбутніх поколінь. Одна - на мотив відомої "Нова радість стала" інша схожа до "Возвеселіться всі разом нині".
Більше - читайте у свіжому номері журналу "Країна" від 17 березня.
"Навесні 1943-го мене забрали на Турійський вишкіл. Проводився у колишній німецькій колонії біля села Мочалки. Там формувалася сотня УПА і вивчали зброю. Навчився добре стріляти. 22 травня пішли на бій з німцями", - пригадує боєць УПА з Волині Петро "Дуб" Мартинюк.
4 
1
Коментарі