Савелій Крамаров: "Дурні скрізь потрібні"

13 жовтня 1934 року народився улюблений мільйонами актор Савелій Крамаров.

68 ролей зіграв і озвучив він у СРСР та США. Найвідоміші — у стрічках "Друг мій Колька", "Невловимі месники", "Джентльмени удачі", "Іван Васильович змінює професію", "Велика перерва", "Дванадцять стільців".

Савелій з дитинства мріяв стати артистом. Коли його не прийняли до театрального інституту, він вступив у Лісотехнічний, грав у самодіяльності. Кілька своїх фотографій Крамаров розіслав всім кіностудіям країни. На один лист прийшла відповідь. Так в 1959 році він отримав свою першу роль в кіно - зіграв хулігана Ваську Іржавого у фільмі "Хлопці з нашого двору".

"Я був знайомий з Савою ще з театральної студії при МДУ, де ми разом грали, - згадував друг Крамарова, художній керівник театру "Шалом" Олександр Левенбук. - Сава постійно вчився - вже ставши зіркою після "Невловимих месників", пішов вчитися в ГІТІС на акторський факультет. Грав в "Современнике" саме заради акторської школи. Завжди думав про те, як поліпшити свою роль, а нерідко в фільмах у нього і була всього-навсього пара реплік.

Хтось після його смерті сказав, що він мріяв зіграти Гамлета. Нісенітниця! Він все розумів про свою зовнішність. І розумів, що, якщо він стоїть поруч з Моргуновим, Віциним, Леоновим, значить, він первак! Єдине, про що шкодував, - що відмовився від запропонованої йому ролі Петрухи в картині Мотиля "Біле сонце пустелі". Вважав це своєю помилкою.

У Радянському Союзі Сава був настільки популярний, що, коли він до мене приїжджав і тихо входив у квартиру, однак через дві хвилини лунав дзвінок у двері. Автографи, пропозиція випити (а він взагалі не пив) - і працювати було вже неможливо: дзвінки не припинялися. Народ до нього йшов косяком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Джентльменів удачі" не хотіли показувати через блатні слова

Крамаров у житті був веселою людиною, іноді сам складав анекдоти для виступів. Його улюблений анекдот такий: "Вчителька запитує учнів:

- Ви знаєте, що таке катастрофа?

Хлопчик піднімає руку:

- Так. Це, коли йде містком через річку маленький козлик, а місток ламається.

- Ні ні. Це не катастрофа. Це просто біда. А катастрофа - це коли летить в літаку урядова делегація, і літак падає, розбивається. Повтори.

- Коли розбивається урядова делегація - це катастрофа, але не біда. А ось коли козел йде містком ... ".

Друзі згадують: Крамаров любив модний одяг. За словами режисера Євгена Гінзбурга, він "завжди був одягнений з голочки: якщо джинси, то фірмові, якщо піджак, то італійський. Якщо машина - іномарка. Чистота в ній була ідеальна. Мої спроби акуратно покурити у вікно припинялися криком: "Ти з глузду з'їхав!"

Одним з перших в радянські роки артист купив у дипломатів і ганяв Москвою на білому "Фольксвагені". Причому нерідко міг проїхати на червоне світло. Але як тільки даїшник гальмував його автомобіль, то замість водійського посвідчення просив автограф.

Його популярність зашкалювала. Олександр Збруєв любить згадувати такий випадок:

"Велику перерву" знімали в Ярославлі. Одного разу під'їжджаємо до прохідної заводу, де знімалася одна зі сцен, а там вахтер: "Пропуск!" Водій: "Та ми жодня тут проїжджаємо!" Той уперся: "Потрібен пропуск". Виглянув Ролан Биков: "Слухай, друже, ми поспішаємо. Ти що, нас не впізнаєш?" Вийшов Євген Леонов, теж спробував переговорити - безрезультатно. Тут висовується Крамаров і кричить: "Слухай, друже! Ти взагалі думаєш, що робиш?" Вахтер його побачив і розплився в усмішці:"А! Ну давайте, проїжджайте!"

В одній з перших своїх картин, режисера Олександра Мітти "Друг мій, Колька!", Крамаров знімався в кепці. Зі зйомок взяв її з собою - вона стала талісманом. І правда: нові пропозиції сипалися як з рогу достатку. Їдучи в США, актор взяв талісман з собою.

"Я намагався відмовити його від від'їзду: мовляв, у них там своїх дурників вистачає.

"Ні, - говорив він, - дурні скрізь потрібні!" - згадував Олександр Мітта.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Похорон Савелія Крамарова обійшовся в 10 тисяч доларів

Його життя змінилося після туристичної поїздки до Єгипту наприкінці 1960-х. Крамаров привіз звідти старовинний медальйон. У Москві йому пояснили, що на медальйоні зображений пророк Мойсей. Савелій Крамаров сприйняв це як знак. Він народився в єврейській сім'ї.

Він різко змінився. Почав регулярно відвідувати єдину на той час у Москві синагогу, твердо дотримуватися релігійних приписів юдаїзму. Якось у часи безгрошів'я Крамарову запропонували 3 тис. крб за три виступи. Він категорично відмовився від гастролей, бо треба було виступати в шабат. А в Тамбові організатори концерту артистів кіно мусили шукати єдиного в місті рабина, і тільки той умовив коміка вийти на сцену в суботу.

"Ви — радянський артист, якому ми дали ім'я, зробили відомим, мотаєтеся по синагогах. Вдаєте із себе віруючого! — кричав один кіноначальник на Савелія Крамарова 1972-го, коли той попросив путівку в ФРН на олімпіаду в Мюнхені.

Йому перестали давати ролі. Актор вирішив емігрувати. Офіційною причиною в КДБ називав законне право виїхати до Ізраїлю, де живе його дядько — єдина рідна людина серед живих. Від еміграції Крамарова намагалися втримати, як могли, бо на полицю довелося б покласти 34 касові кінокомедії з ним. А в Радянському Союзі за надходженнями до бюджету кінопрокат був на другому місці — після продажу горілки. Акторові то погрожували арештом, то обіцяли звання народного артиста СРСР.

Зрештою 1981-го він виїхав.

Савелій Крамаров осів у Каліфорнії, в Лос-Анджелесі. Почав зніматися в рекламі. Одружився вдруге - з колишньою одеситкою Мариною. Коли акторові було 53 роки, у нього народилася донька Бася. Англійської Крамаров так і не вивчив, мав жахливий акцент, тому на великі ролі в Голлівуд його не запрошували. Натомість одну за одною пропонували дрібні й однотипні — емігрантів та агентів КДБ. У бойовику "Червона спека", де Арнольд Шварценеґґер втілив випускника київської міліцейської школи, Крамаров в епізоді зіграв радянського чиновника. Отримував $2 тис. за знімальний день.

На батьківщині ім'я актора викреслили з усіх кінодовідників, прибрали з титрів картин.

"Протягом багатьох років Савелій строго, навіть фанатично, дбав про своє здоров'я, - згадувала його американська дружина Марина Крамарова. - Він ретельно, можна сказати, скрупульозно вивчав усі приписи і рекомендації дієтологів і основи східної медицини. У кухонних ящиках і на стінах були розвішані численні рецепти здоров'я. Він робив абсолютно все можливе, щоб дожити до глибокої старості, не хворіючи. І жартував: " Це перший експеримент, як дожити до 120 років здоровим".

Щоранку Америці Крамаров робив зарядку, бігав і купався в океані. Перший сніданок — лише фрукти. Потім гігієнічні процедури та другий сніданок — салат зі свіжих овочів. На обід він у термос засипав крупу, заливав її крутим окропом і за кілька годин їв. У кашу додавав очищену оливкову олію, мед, іноді родзинки.

Вечеря - знову сирі овочі, каша, соєва тофу. Все це купувалося в магазинах "Здоров'я", тобто було натуральним на 100%.

По п'ятницях Савелій їв рибу, яку недовго варив на пару. Протягом дня пив овочеві соки. Ні солі, ні цукру, ні хліба та інших борошняних виробів, ні молочних продуктів, ні яєць, не кажучи вже про м'ясо, Савелій категорично не вживав. Він також відмовлявся від вареної їжі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрічку про алкоголіка подивилися 62 мільйони людей

"Я часто варила овочеві супи і готувала вінегрет, але він і цього не їв. Правда, іноді він просив посмажити йому картоплю, але без жиру і без солі. Лише зрідка, на урочистостях, дозволяв собі з'їсти що-небудь смачненьке. Час від часу він очищав організм методом голодування".

Дотримуватися жорсткої дієти актор почав у СРСР — боявся раку прямої кишки. Від цього померли його мати, бабуся й усі її сестри. Та смертельна недуга наздогнала Савелія Крамарова у 60 років. Обтяжений медпрепаратами, Крамаров пережив два інсульти. Останні місяці він пролежав у лікарні сліпий і паралізований. Лише запитував, чи його годують кошерною їжею. А менш як за півроку помер. 6 червня 1995-го.

Поховальна церемонія обійшлася третій дружині, з якої він прожив усього півроку, Наталії Серадзе в $10 тис. Пам'ятник на могилі друзі зробили безкоштовно.