Поминальна неділя: традиції та звичаї

Поминальні дні відзначають за тиждень після Великодня. 2017 року вони випадають на 17-23 квітня.

За церковним календарем неділя називається Фоминою. За Біблією, апостол Фома не повірив у воскресіння Ісуса.

У народі вірять, що на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. Впродовж тижня після Пасхи заведено виставляти на вікно запалену свічку. Щоб душі знайшли дорогу додому. Їм лишали крашанки.

У поминальну неділю душі повертаються на небо. Рідні приходили на цвинтар попрощатися з ними. Вважали, якщо в цей день іде дощ, то якась із душ плаче, що Господь її не відпустив за гріхи.

Ця традиція має язичницькі корені. Певний час церква боролася із нею.

До християнства слов'яни поминали рідних на початку весни. Це символізувало колообіг "життя - смерть - життя".

З часом цю традицію перейняли християни. На цвинтарях почали читати молитви, святити їжу.

У поминальну неділю на цвинтарях їли паску, освячену ще з Великодня, книші, коливо, пироги. Робили нову порцію крашанок.

Часом люди занадто наїдаються та напиваються на кладовищах. Церква категорично не радить цього робити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які традиції святкування Великодня у Канаді

У поминальні дні українці прибирають на могилах, приносять нові вінки.

На Галичині є традиція давати у поминальну неділю "поману" - калач. Його давали разом із запаленою свічкою якійсь людині. Даючи, промовляли: "Це тобі за "поману" – за Петра". Отримувач мав відповісти: "Най Бог прийме".

×