В ХХ столітті виробилося спільне уявлення про географію і територію України. Суспільство еволюціонувало від пасивного сільського до урбаністичного і мобільного. Останні 30 років причиною соціальних вибухів були не соціальні, а політичні проблеми.

Історик Іван Патриляк в інтерв'ю журналу "Країна" порівняв сучасну Україну з періодом Визвольних змагань.

"У 1917-1921 роках наша громадськість на 80 відсотків складалася з мешканців сіл. Українська інтелігенція була дуже вузьким прошарком у містах, розірваним із селами, — каже він. — Село не розуміло міста. Для нього держава — "земля без хлопа і пана". А останніми були всі міські. Соціальна проблема тоді перевищувала національну".

Зараз соціальні питання не настільки гострі. Впродовж останніх 30-ти років всі великі суспільні вибухи й революції пов'язані з політичними проблемами, наголошує історик.

"Не з підвищенням цін, як було нещодавно в Казахстані, а з відсутністю справедливості, як у Врадіївці (влітку 2013-го у місті Миколаївської області спалахнули протести через зґвалтування, скоєне офіцерами міліції. — Gazeta.uaa), або через мову та вибір напрямку руху на Захід чи Схід. Маємо інший рівень освіченості населення. В Російській імперії було 80 відсотків неписьменних. Української освіти не було, а вчитися російською не бачили сенсу — сіяти хліб це не допомагало", — каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшла перша серія документального проєкту "10 Днів незалежності"

Ми вже не сільське суспільство, а урбанізована спільнота. Це дає мобільність, зазначає Патриляк. "У мене в будинку на Позняках 574 квартири. Уявіть, що таке село на 570 хат – десятки гектарів землі. Люди були розосереджені. Зараз сконцентровані на декількох сотнях метрів. Якщо вийдуть з квартир — це вже буде мітинг. Не кажучи про засоби комунікації".

Рівень освіченості, мобілізації міст, кількісний і якісний склад інтелігенції, український адміністративний апарат, армійське офіцерство, чітко окреслені кордони — це все переваги, які ми отримали після 1991-го, каже він.

"Ще в радянські часи з'явилися спільні уявлення про географію і територію України. Це дуже важливо. Коли ми в Києві читаємо, як щось сталося в Ужгороді, — нам це болить більше, ніж коли щось трапилося в Гомелі, хоча це місто за 100 кілометрів. А Ужгород — за 700. Нас у ХХ столітті з'їли, але не перетравили, за словами Вольтера. Імперія змушена була гратися. Приклад — українізація 1920-х. Навіть у найгірші роки Україну не перетворили на федеральний округ. Після Другої світової війни, приєднавши західноукраїнські землі, що ніколи не були у складі Російської імперії, Москва остаточно надірвалася", — підсумовує історик.

Повне інтерв'ю з Іваном Патриляком читайте в журналі "Країна".

Передплатити журнал можна ТУТ.

×