24 травня Церква відзначає пам'ять священомученика Мокія.

У народі його називають Мокрим – по-перше, через співзвучність з ім'ям, по-друге, тому що в це свято часто бувають дощі.

На Мокія, як і напередодні, коли святкувалися іменини Матінки Сирої Землі, не прийнято братися працювати в землі. Цей день вважався святом задоволення царя граду. Говорили, що якщо на Мокія працювати в полі – град виб'є всі посіви. Була ще одна прикмета: якщо під час граду викинути віник у вікно, то він відразу ж припиниться.

Якщо на Мокія Мокрого йшов дощ, наші предки намагалися під ним вимокнути, щоб волосся стало гарним і сильним.

Також в це свято визначали погоду на літо: якщо цей день дощовий або туманний, то й літо буде сирим. Так і казали: "Мокро на Мокія – чекай ще мокрішого літа". Якщо схід сонця багряний – то літо буде з грозами, з пожежами.

×