25 вересня 2015 року у Hali Stulecia польського Вроцлава, після десятиріч забуття і тривалих реставраційних робіт, було урочисто відкрито композицію унікальної пластичної панорами середньовічного Львова – ретельно оновлений результат 15-річної, кропіткої, титанічної праці довоєнного львівського архітектора та мистецтвознавця Януша Вітвіцького.
Розквіт жанру панорами у Європі припав на другу половину ХIХ сторіччя, коли в Берліні, Парижі та Мюнхені навіть з'явилися спеціальні студії з їх виготовлення та експозиції.
Поштовхом для створення панорами Львова стала побачена Вітвіцьким у Парижі колекція макетів укріплень міст XVII-XVIII сторіч, створена фортифікатором Вобаном.
Народився майбутній автор шедевру 10 вересня 1903 року у Львові в сім'ї гімназійного професора Владислава Вітвіцького. У молоді роки встиг повоювати з більшовиками (1920), був поранений. 1926 року закінчив архітектурний факультет "Львівської політехніки", слухав курси на гуманітарному факультеті університету Яна Казимира за спеціальністю "мистецтвознавство". Після закінчення навчання Вітвіцький працював архітектором, 1929 року виграв конкурс проектів павільйону Львова на промисловій виставі в Познані та відвідав колекцію макетів міст у Парижі. Під впливом побаченого Януш задумав створити грандіозний макет середньовічного Львова.
Завдання, що постало перед молодим ентузіастом, було нелегким. Хоча старі міські плани були відомі, проте історики здебільшого досліджували письмові джерела. Натомість для реалізації проекту панорами Януш Вітвіцький, передусім, потребував графічних матеріалів. Тож йому довелося роками працювати в архівах. Окрім того, архітектор зумів згуртувати десятки ентузіастів, заснував "Товариство створення макету давнього Львова", видав буклет й отримав від міста часткове фінансування і майстерню - спершу в "Політехніці", згодом – на Вірменській, 23, у так званому будинку "пір року".
За задумом, макет Львова станом на 1775 рік, у масштабі 1:200 мав мати діаметр 15 метрів. Для роботи над ним був виготовлений менший макет у масштабі 1:500 з фортифікаціями, храмами, але без житлової забудови.
Макети виготовляли переважно з фанери та картону. Дахи будинків вирізали з мідної бляхи, дахи церков, елементи декору, моделі скульптур - зі свинцю. Для прикладу, лише Домініканський костел було змонтовано з 1943 частин. Мініатюрну модель карети львівських архієпископів вилито зі срібла (вона могла їхати). Портрети Боїмів на їхній каплиці з дивовижною точністю відтворено на площі 8х8 мм кожен. Усього митець реконструював 350 об'єктів у масштабі 1:200. Загальна площа панорами - 4х3,6 м. Панораму підсвічували завдяки під'єднанню до електричної мережі.
На початок II світової війни, у вересні 1939, було виготовлено лише рельєф середмістя, до якого Вітвіцький з помічниками встиг виготовити макети 52 громадських і культових будівель, 271 будинку.
Попри військове лихоліття, жахи окупації, Вітвіцький продовжував втілення грандіозного задуму. Шестеро його співпрацівників і матір загинули, самого вченого окупанти неодноразово заарештовували, а йому вдавалося добитися фінансування роботи над макетом і від більшовиків, і від нацистів!
Після завершення війни Януш Вітвіцький мав намір виїхати до Польщі, забравши з собою макет. За дозволами він звертався до інстанцій усіх рівнів, дійшовши до першого секретаря ЦК КП(б)У Микити Хрущова. 1946 року архітектор завершує роботу над панорамою і отримує жаданий дозвіл на виїзд. 16 липня 1946 року Януш Вітвіцький вийшов зі своєї майстерні на Вірменській у супроводі трьох невідомих. Наступного дня його труп знайшли неподалік львівського вокзалу. Таємниці загибелі майстра так і не розкрили. Поховали його на Личаківському цвинтарі. Через два тижні його вдова з дітьми виїхала до Варшави.
Тільки 1987 року панораму середньовічного Львова, що припадала пилом та потихеньку розкрадалась, родина автора зуміла передати до музею Вроцлавської єпархії. У наші дні завершено її остаточну реставрацію і шедевр львів'янина представлено для повноцінного огляду всім бажаючим.
5 
1
Коментарі