
30 жовтня 1974-го в'язні Мордовських і Пермських концтаборів вперше відзначили голодуванням День політв'язнів.
В'язні радянських таборів обрали дату, не прив'язуючись до жодної з конкретних подій.
У мордовській зоні ЖХ -385/3-5 голодувало 9 в'язнів. Серед них поет Василь Стус, філософ Василь Лісовий і політик В'ячеслав Чорновіл. До українців приєдналося 5 литовців та 2 євреїв. У жіночій зоні ЖХ -385/3-4, крім петиції й голодування, в'язні відмовилися від роботи. Три жінки відправили до штрафного ізолятору.
У Владимирській в'язниці дисиденти виступили з вимогами надати їм статус політв'язнів, вивести медичну службу з відання МВС, дозволити носити цивільний одяг, скасувати обмеження в листуванні, збільшити кількість побачень і дозволити спілкуватися рідними мовами. Їм відмовили.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В'язнів роздягали догола і заганяли в камеру з пацюками - як виглядає музей у приміщенні сталінської катівні
Фізики-дисиденти Сергій Ковальов і Андрій Сахаров у Москві на квартирі Сахарова скликали прес-конференцію ініціативної групи захисту прав людини в СРСР, де оголосили про встановлення Дня політв'язня. Іноземним кореспондентам надали матеріали про політичних ув'язнених у СРСР. До цієї дати вийшов 33 випуск самвидавного часопису "Хроника текучих событий", присвячений становищу політв'язнів.
З тих пір дату відзначали щорічно.
Представник руху шістдесятників, письменник і літературознавець Василь Стус 12 років провів у неволі. Вперше він відкрито висловив невдоволення владою під час прем'єри фільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві 4 вересня 1965-го. Разом зі своїми однодумцями - В'ячеславом Чорновілом, Іваном та Юрієм Бадзями - закликав до засудження арештів інакомислячих у Радянському Союзі. За такий вчинок Василя виганяють із аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР ім. Тараса Шевченка у Києві.
Коментарі