23 лютого 1922 року уряд більшовицької Росії видав декрет про вилучення церковних цінностей для потреб боротьби з голодом.
В кожній губернії України створили спеціальні комісії, очолювані одним із членів ВУ ЦВК. Протягом місяця вони повинні були відібрати церковне майно — предмети з платини, золота, срібла, коштовних каменів, слонової кістки, "вилучення яких істотно не зачепить інтереси культу". Приховування цінностей кваліфікувалося як розтрата надбання УСРР і каралося примус, роботами на строк до року з конфіскацією усього майна релігійних та церковних організацій. Червоногвардійці та більшовицькі активісти глузували над святинями, піддавали знущанням і тортурам священнослужителів і ченців, не зупиняючись перед численними стратами за "законами червоного терору".
В Україні та Росії розгорнулася шалена пропагандистська кампанія навколо багатств, накопичених церквою, які слід використати для допомоги голодуючим. У тезах агітаційно-пропагандистського відділу ЦК КП(б)У для агітаторів і преси від 7 вересня 1921 р. наголошувалося на експлуататорській суті православної церкви: "В наші монастирі і церкви стікалися мільйони богомольців, обдурених вірою в богів і церковнослужителями, які їх оббирали. Виконання продподатку є боротьбою з власним голодом. Продподаток – якір порятунку. Священики агітують проти цього, погрожуючи селянам божою карою, ллють воду на млин контрреволюції і повинні бути вигнані з робітничо-селянського середовища. Священики діють заодно з білогвардійцями, повсюди є натхненниками різних банд, які руйнують наше господарство".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 236 розстрільних ям із рештками в'язнів знайшли на Соловецьких островах
25 квітня 1922 року стало відомо, що у Харківській губернії вилучення відбувається без інцидентів, духовенство "тримається пасивно". З 28-ми храмів української столиці найбагатшим був Благовіщенський кафедральний собор, відповідно і опис його майна уповільнився через недостатню кількість персоналу губернської комісії по вилученню. До 1 травня з храмів Харкова зібрано 58 пудів 8 фунтів 50 золотників срібла і 20 фунтів 1 золотник 5 долей золота. Успішних результатів "мисливці за коштовностями" досягли і в окремих повітах – Куп'янському, Зміївському і Сумському. Загалом держава отримала з трьох повітів 71 пуд 20 фунтів 77 золотників срібла, 93 алмази, 49 перлин і 187 коштовних каменів. Заслугою чекістів вважалося, що "на місцях і в Харкові приділили велику увагу операції вилучення: повсюдно були вжиті заходи до відвернення можливих крадіжок".
За підрахунками істориків, кампанія по вилученню церковних цінностей дала 4,6 млн карбованців. Безпосередньо на допомогу голодуючим, за пропозицією Лева Троцького, виділявся 1 млн, проте жодного документу про цільове використання цих коштів не виявлено. Зібрані церковні цінності пішли, в першу чергу, на саму кампанію по вилученню і розколу православної церкви.
Коментарі