Ексклюзиви
Четвер, 30 липня 2020 06:00

Наклали дві копи, аж надійшла хмара. Блиснуло й вони зайнялися

Автор: alaymanlooksattheword.blogspot.com
  Картину ”Пророк Ілля та син вдови” написав англійський художник Вільям Ґейл (1823–1909). Ілюструє одне з найвідоміших див святого — воскресіння хлопчика. За біблійними переказами, Ілля тричі помолився над ним і дитина ожила
Картину ”Пророк Ілля та син вдови” написав англійський художник Вільям Ґейл (1823–1909). Ілюструє одне з найвідоміших див святого — воскресіння хлопчика. За біблійними переказами, Ілля тричі помолився над ним і дитина ожила

— Як гримить гром, то в нас старі люди казали, що то пророк Ілля їздить по небесному мосту огняним возом й везе малим діткам калачі. З-під його коліс молнія блискає, — розповідає 83-річна Ніна Марченко із села Конотоп Городнянського району Чернігівської області. — Він вельми грізний, карає грішних людей. І хату, і сіно може попалить.

2 серпня православні й греко-католики відзначають День пам'яті старозавітного пророка Іллі. Народився він у юдейському місті Фессалія за 900 років до Різдва Христового. Його ім'я означає "Фортеця Господня". Молодим почав жити в пустелі, постив і молився. Прославився чудесами: викликав дощ у засуху, долав голод, воскресив сина вдови. За біблійними переказами, пророк Ілля відправився на небо живим на вогняній колісниці.

В українських народних легендах ідеться, що перед кінцем світу Ілля спуститься на землю попередити про Страшний суд. Ударить громами і блискавками, які спалять усю землю за людські гріхи. Вірили, що свої громи Ілля-пророк возить небесним шляхом з Києва до Єрусалима. На Харківщині Ільковою дорогою називали Чумацький шлях.

У Конотопі на Чернігівщині вважають, що пожежа від блискавки страшніша від звичайної. Щоб вогонь не перекинувся на інші господи, запалену хату обходять з іконою "Неопалима купина" й образом пророка Іллі. Зупинити найшвидше можна, заливши кислим молоком від чорної корови.

Щоб відвернути нещастя, радять у грозу запалювати "громничну свічку", принесену з церкви на Стрітення — 15 лютого. Її ставлять біля вікна й моляться: "Святий Ілля! Сохрани й помилуй, мене грішного. Відведи свій гнів праведний від мене!"

Щоб блискавка не запалила збіжжя на полі, на Іллі суворо дотримувалися заборони на будь-яку роботу, особливо біля землі. Тому цього дня не косили, не скиртували, не складали копи, не возили снопів із поля, "бо Ілля спалить і віз, і хліб".

— Мати моя розповідала, що сусіди пішли на Іллю сіно гребти. Наклали дві копи, аж надійшла хмара. Блиснуло й вони зайнялися. Дак було заріклися з того часу до будь-якої роботи братися, бо той Ілля грізний і каратєльний, обязатєльно накаже того, хто його не шанує, — продовжує Ніна Марченко.

На думку вчених, у віруваннях у грім і блискавку святий пророк Ілля заступив верховного язичницького бога давніх слов'ян Перуна-громовержця. Після прийняття християнства йому почали приписувати покарання людей вогняними стрілами за боговідступництво й тяжкі гріхи: братовбивство, батьковбивство чи заподіяну смерть близьким родичам.

Ще Ілля розганяє чортів. Вони ховаються під камінням, на деревах, під людиною чи твариною. Тому вважається, що загиблий від блискавки попадає одразу в рай, оскільки допоміг знищити нечисту силу.

— У грозу треба виганяти з двору собак і котів, — додає Ніна Марченко. — За ними може нечистий дух прятатись і притягувати блискавку на себе. Але вона ніколи не б'є у вулики, бо бджола — Божа комаха. Навіть чорт боїться з'явитися на пасіці.

Бджолярі вважають цей день останнім терміном для вигонки роїв. Кажуть, "рої тільки до Іллі". Починають викачувати мед. Освячений у церкві іллінський мед вважають цілющим і помічним при застудах і легеневих захворюваннях.

— До Іллі блискавка б'є та все пале, а після — вже не страшна, ніякої шкоди людям не робить. Стає безсильна, — говорить 86-річна Тамара Бакач із села Ясенове Любашівського району на Одещині.

День пророка Іллі вважають несприятливим для заготовок на зиму. 74-річна Любов Колодько із села Конотоп Городнянського району Чернігівської області каже, що цього дня нічого не солять, не квасять і не консервують.

— Бо, коли хто що помиє або посоле, то те все гнитиме, — додає Любов Колодько. — І цілий год у той день недєлі никогда не роби нічого такого, бо все погниє. От цей год у воскресеньє випадає. У воскресеньє лучше не консервуй, шоб не позривало.

В Україні говорили: "До Іллі мужик купається, а з Іллі — з водою прощається". Радили утриматися від купання у водоймах. Нібито вредний за характером Ілля помочився у воду. Вона стала зимною й небезпечною, можна потонути.

До Іллі намагалися вибрати часник і цибулю, зібрати смородину й порічки. До колективізації у 1930 роках старші люди трималися давнього звичаю і не споживали груш до Іллі, доки їх не посвятять у церкві.

Цього дня журавлі й буслі починають збиратися на вигонах і готуватися до перельоту у вирій. Після Іллі зникають у селах ластівки, в містах — стрижі. Іллін день — останнє велике літнє свято. Воно знаменує поступове завершення літнього сезону. За українським прислів'ям, "На Іллю зранку літо, а з обіду — осінь".

Іще казали "На Іллі — новий хліб на столі". Намагалися спекти щось із борошна нового врожаю. В українській народній культурі Ілля є покровителем плодючості й достатку. На полі на пошану йому залишали невижаті колоски — "Ількові на бороду". Їх перев'язували червоною стрічкою і нагинали до розпушеної серпом землі. В неї викришували з колосків зерно.

Починали сіяти озимину. У колядках і посівалках взимку про це співали:

Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяную.

Туди махнув, сюди махнув,

Зароди, Боже, жито, пшеницю,

Всяку пашницю!

У Карпатах День пророка Іллі посідав настільки поважне місце в народному календарі, що серпень називали "Іллєвим місяцем" або "Іллєвієм".

"Горобців чорт носить по воздуху, як ото мусор"

— Прийде Ілля та наробить гнилля, так у нас кажуть. Бо на Ллю, як правило, ідуть дощі та грози, — розповідає Любов Колодько із села Конотоп Городнянського району Чернігівської області. — Дак у тих, хто сєно не поприбирав, вано й погниє, бо ад Іллі будє літь мо днєй п'ять.

В ніч на Іллі в України часто стаються бурі з громом і блискавками.

— Такі ночі називають горобиними, — говорить Тамара Бакач із села Ясенове Любашівського району на Одещині. — Блискає так, шо спалахи на пів неба. Гримить, аж усе здригається. А дощу може й не бути. Тільки шо горобців чорт носить по воздуху, як ото мусор. Горобина ноч, то страшно.

На Поліссі переказують, що в таку ніч бог-громовержець вступає у бій із сатаною. Коли перемагає нечисту силу, тоді починається рясний дощ.

Уперше горобина ніч згадується в літописній розповіді про битву князя Ярослава Мудрого з його братом Мстиславом 1024-го: "І була ніч рябинна, бисть тьма і гром биваше і молнія і дощ. Сеча зла і страшна, як посвітить молнія, тако блестяще оружеї їх".

Назва "рябінна" або "рябінова" походить від слова "рябіти" — миготіти в очах. Вказує на численні спалахи блискавок.

Зараз ви читаєте новину «Наклали дві копи, аж надійшла хмара. Блиснуло й вони зайнялися». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 377
Голосування 31 жовтня, Усик - Чисора. Як закінчиться бій?
  • 1) перемогою Усика за очками
  • 2) перемогою Усика нокаутом
  • 3) перемогою Чисори за очками
  • 4) перемогою Чисори нокаутом
  • 5) нічиєю
Переглянути